Повідомити новину

Поширити:


Основними завданнями для антимонопольної політики є недопущення створення приватних монополій. Також першочерговими кроками має бути їх ліквідація, запобігання недобросовісній економічній конкуренції у підприємницькій діяльності, створення умов для подальшого розвитку конкурентного середовища. Ліквідація приватних монополій та врегулювання відносин, пов’язаних з її проведенням, задовольнить економічні та соціальні інтереси громадян.

Першочергово необхідно встановити, що ліквідація приватних монополій – це комплекс заходів добровільно-примусового характеру, які здійснює держава з метою недопущення і ліквідації монопольного становища фізичної та/або юридичної особи на загальнодержавному та/або регіональному ринку товарів (робіт, послуг).
«Приватні монополії можуть у добровільному порядку позбутися частини своїх об’єктів, у яких перевищено межу монополізації. У разі відмови від добровільної ліквідації до приватних монополій застосовується примусова ліквідація шляхом реалізації Фондом державного майна України усього майна приватної монополії», – переконаний народний депутат від ВО «Свобода» Михайло Головко.
Найбільш монополізованими є паливно-енергетичний комплекс (78% монополізації) та ринок зв’язку (82%), де контроль здійснюють окремі олігархічні клани, які можуть домовитися про ціну. Окрім цього, маючи важелі впливу на владу, можуть не тільки не допустити конкурентів на ринок, а й обмежити повноваження державного впливу на себе. Враховуючи високий рівень корумпованості державних урядовців, монополізація є плацдармом для зрощення влади із бізнесом.
Михайло Головко розглядає кілька шляхів боротьби з монопольним становищем:
–     демонополізація шляхом стимулювання високого рівня конкуренції на внутрішньому ринку;
–     посилення відповідальності за картельні та монопольні змови;
–     кримінальна відповідальність керівників антимонопольного комітету України за сприяння антиконкурентним узгодженим діям;
–     стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, що може взяти на себе частину ринкових ніш, які займають зараз монополісти;
–     забезпечення контролю держави над природними монополіями шляхом проведення відкритих аукціонів на довготермінову оренду родовищ корисних копалин за принципом кращої пропозиції;
–     підвищення розміру штрафу за порушення антимонопольного законодавства в розмірі 15-20% від обороту та розширення переліку застосування максимально можливого розміру покарання.