“М’які іграшки – чудовий подарунок”, – тернополянка Галина Гунчак

Тернополянка Галина Гунчак – людина творча. Іграшки виготовляє з дитинства, спочатку особисто для себе, тоді для сина й дочки та трьох їх дітей, для рідних, друзів і просто незнайомих людей, які бачать її вироби в Інтернеті, на численних виставках та фестивалях, в яких вона залюбки бере активну участь. Відтак її роботи є не лише в Україні, а й в Іспанії, Італії, Польщі, США.

Від тортів – до бізнесу

Галина Гунчак закінчила Тернопільську ЗОШ №12. Коли стала мамою, то зрозуміла, що одними іграшками сина і дочку не забавиш. Дітей треба годувати, одягати. У 90-ті це було складно, і пані Галя намагалася, маючи творчу вдачу, усе робити власноруч – шила, в’язала, вишивала, готувала смачну їжу.

Каже, що одночасно працювала на кількох роботах, а вночі ще й пекла смачні торти. Прикрашала їх квітами, лебедями… Залюбки їх купували на весілля, дні народження, ювілеї.

А потім Галина Гунчак відкрила магазин одягу у центрі Тернополя, що успішно функціонував протягом 10 років. У ньому, крім традиційних речей, вона реалізовувала так званий одяг без написів. Його купували організації для виготовлення корпоративного одягу, подарункової продукції, наприклад, футболок з іменами, логотипами фірм, фотографіями, патріотичними лозунгами, написами, малюнками.

Клієнтів мала багато, адже уміла догодити найвибагливішому, порадити, що кому пасує. Бо й сама любить одягатися зі смаком.

Пані Галина каже, що особливо любить вишивані речі. Каже, що хист до вишивки, шиття дістався їй та братові у спадок від мами, що була вмілою майстринею. Щоправда, Галя залишилась без неньки, коли їй було 5 років. Тому любов до шиття та вишиття їй далі прищеплювала друга мама. Галина Гунчак зазначає, що для неї особливо дорогим є вишиваний жінкою, яка замінила їй рідну маму, костюм, в якому була на випускному вечорі у школі.

Від організації фестивалів – до участі в них

Галина Гунчак отримала запрошення на роботу в туристично-інформаційний центр міста Тернополя. Спочатку як менеджер з адміністративної роботи, пізніше як організатор культурно-дозвіллєвої діяльності. Директор центру Тарас Ковальчук оцінив її організаторські здібності, за що Галина Гунчак йому дуже вдячна. Так вона й потрапила у свою творчу стихію, стала помічником пану Тарасу в організації фестивалів великих і малих: як от «Зимове містечко», «Великодній ярмарок», «Осінній фестиваль», «Імператорський», а ще пивний, вина і сиру тощо, що проходили у центрі Тернополя, у парках «Топільче», ім. Т. Шевченка і Національного відродження. Перед війною навіть вийшли за межі Тернополя, проводили фестивалі у сусідніх областях.

Галина Гунчак спочатку лише організовувала заходи, а тоді й сама почала творити, виготовляти оригінальні вироби. Щоправда, на час війни фестивальну діяльність довелося згорнути. Але коли Україна здобуде перемогу, пані Галя каже, що повернеться до цих творчих заходів.

Від голки – до 4 швейних і вишивальних машинок

І якщо колись іграшки Галина Гунчак виготовляла з допомогою голки та нитки, то згодом у її творчому арсеналі з’явилася ручна, ножна швейні машинки, а тепер ще й дві швейно-вишивальні, можливості яких вона ще й не до кінця опанувала. Вся ця техніка допомагає їй у роботі.

Колись виготовляла м’яких ведмедиків, слоненят. Тепер творить відповідно до вимог часу, до певних свят. Наприклад, останнім часом зшила, вишила, оздобила новорічні іграшки, ємкості для йорданської води. Каже, що популярністю користуються патріотичні зайці у вишиванках, козаки і козачки. А ще – лавандові мішечки, симпатичні гномики, ангелочки. Створює й іменні іграшки.

До дня Святого Валентина пані Галина взялася за виготовлення закоханих котів, яких планує створити понад десять різновидів.

Її іграшки – оригінальні, самобутні, симпатичні, не схожі на інших.

У чому секрет цих робіт, виготовлених власноруч? Галина Гунчак каже, що творить з любов’ю, а ще – вона людина, яка завжди на позитиві і цей настрій прагне передати іншим.

Галина ВАНДЗЕЛЯК