Лікує мою сім’ю більше 25 років

Дорогі читачі, з часу виходу цієї рубрики ви часто телефонуєте в редакцію газети. Хто запитує, як знайти лікаря Купченко, а хто розповідає неймовірні історії одужання, звільнення від хвороби завдяки цій людині. Ось одна із них.
«Ми зі Світланою Григорівною познайомилися більше 25 років тому, – почала розповідь незнайома жінка. – Відтоді я зі всіма проблемами звертаюся тільки до неї. Ця жінка буквально поставила на ноги мене, мого чоловіка і у важку хвилину допомогла синові.
Це був 1992 рік. У мене під ногою утворився нарив, який щоразу збільшувався. Я не могла навіть зігнути ногу в коліні. Звісно, тоді про нетрадиційну медицину і не чули. Та й рівень традиційної був не дуже високий. Я звернулася у найкращий медзаклад Тернополя – залізничну  поліклініку – до відомого професора. Він сказав, що нічого страшного немає, треба проколоти кілька уколів, лягти в стаціонар, і все мине. Уколи, пам’ятаю, були страшенно дорогі і не дали жодного результату. Нарив продовжував збільшуватися і скував усю ногу.  Далі лікар направив мене на більш детальне обстеження. Оглянули кожну судину, та жодних змін не було.
У результаті професор під час неофіційної розмови скеровує мене до своєї студентки, яка, за його словами, володіє якимось даром і є першокласним діагностом. Заборонив говорити, що я дізналася про неї від нього,  адже для його репутації це було б не дуже добре.
Як нині, пам’ятаю першу зустріч з лікаркою. Вона під час першого ж прийому сказала мені діагноз. Не застосовувала жодних медикаментів, а лише свій дар, енергію. І вже після другого прийому нарив зник і більше не турбував.
Подумати тільки! Майже два місяці лікарі мене мучили уколами, масажами, мазями, безкінечними обстеженнями. А тут два прийоми – і все минуло.
З того часу до пані Світлани звертається вся моя рідня.
Найбільше я вдячна лікарці Купченко за сина. Неодноразово вона рятувала йому життя. Лікарі поставили дитині певний діагноз і направили на операцію. Я, як завжди, завела сина до Світлани Григорівни, щоб почути і її думку. Вона сказала, що діагноз хибний, але оперувати треба негайно. І додала, мовляв, не хвилюйтеся, операція буде успішною.
Я стояла під дверима операційної і ледь дихала. Тоді вийшов хірург і, важко видихнувши, сказав: «Якби я знав, що там насправді, я б ніколи його не оперував у Тернополі. Я б направив у кращу клініку з кращим обладнанням. Ви ж знали правду, чому не розповіли?» Та я повірила Світлані Григорівні і віддалася на милість Божу. Потім ми прийшли до неї, вона оглянула сина і сказала, що все добре.
У 2005 році моєму чоловікові поставили страшний діагноз. У нього був передінфарктний стан, проблеми із артеріальним тиском. Медики не могли його врегулювати. Були моменти, коли він сягав критичної позначки -110/100. Підійшов до мене лікар і зізнався, що не може нічим допомогти. З такими показниками вже не живуть. Він, задля годиться, відкрив лікарняний, призначив якісь препарати і відправив додому. Тоді я одразу ж повезла чоловіка до Світлани Григорівни. За кілька днів тиск нормалізувався. І коли я прийшла закривати лікарняний, лікар здивовано запитав: «А що, він ще живий?» Я кажу: «Так! І готовий приступити до роботи».
Таких випадків я можу розповісти ще багато. Оскільки часто звертаюся до Світлани Григорівни за допомогою, то бачу, як вона допомагає іншим.
Наприклад, недавно до лікарки звернулася бабуся з онучкою. Донька тієї жінки народила у 15-річному віці. Тож сорокарічна бабуся була дитині і за маму. Хлопчику 6 років. Він не розмовляв. Куди тільки жінка не зверталася, всюди їй радили слуховий апарат, мовляв, дитина глуха. А ще у нього були напади агресії. Вже після першого сеансу у Світлани Григорівни дитина стала спокійніша і почала вимовляти перші звуки. Після другого дитя мовило: «Мама». Ще після кількох почало говорити. Це було диво! Треба було бачити емоції бідолашної бабусі. Вона цілувала ноги, руки дитині, плакала, дуже дякувала лікарці за допомогу.
Ми ще довго розмовляли з пані Оксаною. Вона розказала нам багато історій, про які ми розповімо у наступних випусках «Свободи».
Нині Світлана Григорівна Купченко приймає у Тернополі за адресою: вул. Дубовецька, 1Б (колишній Будинок офіцерів). Телефон (067)255-11-05.