Кожен день війни вартує Україні в середньому 5,6 млрд грн

Виходить, що кожні 10 днів потребують понад 1 млрд доларів. Ця вбивча арифметика – від міністра фінансів Сергія Марченка. Навіть важко осягнути наші втрати і той моральний та фінансовий надрив, у якому Україна уже третій рік поспіль. А якщо взяти до уваги, що воєнні видатки країна фінансує за рахунок власних ресурсів, бо західні партнери допомагають грошима лише на фінансування зарплат бюджетникам, пенсій, то де брати ті велетенські кошти на війну?… Тим більше, що воєнний бюджет країни-ворога втричі перевищує наш.

Уряд готує підвищення податків, запевняючи:  усе до копійки – на армію

Найближчим часом Верховна Рада розглядатиме урядовий законопроєкт №11416 зі змінами до Податкового кодексу, який передбачає суттєве збільшення військового збору та інших податків. Очікується, що у разі його ухвалення, державний бюджет отримає близько 140 мільярдів гривень. Таке рішення пов’язане з необхідністю збільшення видатків на фінансування Сил оборони, яка назріла вже давно.

Скільки грошей необхідно? Наприкінці минулого року народна депутатка Роксолана Підласа заявила, що запит Міністерства оборони на фінансування Збройних сил України складає 17 трильйонів гривень, що майже в 5 разів перевищувало поточні видатки бюджету та в 9 разів — внутрішній ресурс держави, який можна спрямувати на оборону. У Державному бюджеті на 2024 рік на безпеку та оборону закладено в десять разів менше — лише 1,69 трлн грн. Тим не менш, це майже 100% усіх внутрішніх доходів України. 18 липня Уряд схвалив збільшення видатків на безпеку та оборону майже на 500 млрд грн: це кошти, залучені внаслідок перевиконання поточного плану доходів (75,8 млрд грн), скорочення видатків (65,7 млрд грн) та державних запозичень (220 млрд грн). Решту — майже 140 млрд грн — Уряд планує залучити після вже анонсованого підвищення податків.

Які зміни пропонують?

Підвищити ставку військового збору на доходи фізичних осіб до 5 %;

запровадити сплату військового збору юридичними особами у розмірі 1% доходу від будь-якої діяльності для платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку ІІІ та ІV групи;

5% військового збору в розрахунку двох мінімальних заробітних плат на місяць для ФОПів-платників єдиного податку І, ІІ та ІV групи;

1% військового збору від доходу ФОП ІІІ групи;

5% військового збору від вартості операцій із банківськими металами (на покупку-продаж золота, срібла);

30% військового збору на продаж ювелірних виробів;

15% військового збору на продаж нових легкових авто;

5% військового збору від доходу з продажу нерухомого майна фізичними особами, які впродовж одного податкового року вже продавали один об’єкт нерухомості;

5% військового збору від вартості наданих послуг з мобільного зв’язку, сплаченої кінцевими користувачами таких послуг;

запровадити щомісячний авансовий платіж з податку на прибуток підприємств у роздрібній торгівлі пальним у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленою законом на 1 січня кожного року, з розрахунку на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання бензину та дизельного палива та скрапленого газу на конкретній заправці.

Уряд також пропонує знизити поріг оподаткування міжнародних посилок – тепер збори стягуватимуться з відправлень, що не дешевші за 45 євро. І наостанок – запроваджується акцизний податок на солодку воду у розмірі в 0,1 євро на кожні 100 грамів цукру у літрі солодкої води. За даними ЗМІ, народні депутати розглянуть цей законопроєкт наприкінці серпня.

Економічні реформи принесуть більше користі?

Як зауважують у Центрі громадського моніторингу та контролю, економічні експерти, коментуючи запропоновані Урядом податкові зміни, погоджуються, що це є, фактично, безальтернативним варіантом для збільшення фінансування потреб безпеки та оборони. «В бюджеті немає грошей зовсім. У зв’язку з тим, що на початку року не було від американців допомоги, сьогодні вже «перевитрачено» кошти, які мали спрямовуватись на фінансування військово-технічної допомоги ЗСУ», — пояснює економіст Олег Пендзин. Проте крім підвищення податків, Кабінету міністрів та Верховній Раді слід працювати над економічними реформами та детінізацією економіки держави. «Це реформа митниці, реформа податкової служби, повне переосмислення системи, через яку блокуються податкові накладні, і бізнес втрачає близько 10 млрд гривень на рік. Є багато інструментів, більше того – по них є багато законопроектів, які роками лежать у парламенті… В ситуації, коли ти не хочеш проводити економічні реформи, не хочеш давати економічних свобод і не прагнеш економічного розвитку, єдине, що в тебе залишається – це підвищення податків», — каже доктор економічних наук, голова Advanter Group Андрій Длігач. Він припускає, що якби ці кроки були зроблені раніше, бюджет отримав би від 400 млрд до 1 трлн грн, що суттєво більше, аніж принесе заплановане підвищення податків.

Близько 3 мільйонів українців працюють неофіційно

Насторожує і те, що більшу частину доходів уряд планує отримати від додаткового військового збору, а це додаткове навантаження на фонд оплати праці. З одного боку, за даними ОЕСР, це є найшкідливішими для економічного зростання податки. А з іншого боку, «це ті податки, від яких найчастіше і найуспішніше ухиляються», йдеться у публікації ВВС Україна.

В країні, де, за даними Держстату, близько 3 млн людей, працюють неофіційно, і ще, за опитуваннями та підрахунками, близько 2 млн тих, хто отримують доплати в конвертах, це означатиме ще більший відхід робочої сили в тінь.

«Якщо підвищується цей податок, це означає, що буде ще більше ухилення, що бюджет, відповідно, недоотримає доходи», – застерігає старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.

Він також входить до групи економічних експертів з 13 аналітичних центрів, які підписали спільне звернення щодо податків. В ньому йдеться про те, що урядовий законопроєкт «містить низку вкрай негативних норм, які завдадуть значної шкоди економіці».

Ще більше застережень викликає запровадження 1% військового збору для підприємств, який по суті стане податком з обороту. «Це найгірший податок, який не має права на існування, бо це податок на ринкові транзакції», пояснює Дубровський.

Чи знайде уряд золоту середину: здобуде кошти для війни й при тому не поставить на коліна бізнес і найманих працівників – дізнаємося уже в найближчому часі.

Ольга КУШНЕРИК