Кому вірус не страшний?

Карантин – тотальний, глобальний. Карантин на всіх континентах, майже у всіх країнах, для кожного з нас. Нарешті планета може вдихнути чисте повітря на повні легені, потішитися кришталево чистими водами річок та озер, відпочити від постійного і безперервного гулу літаків і машин, знову може зануритися у  споглядання власної неповторної краси. Бо люди, як ті шкідники, зіпсували все довкруж, що тільки можна. А «сильні» світу, зокрема, продовжують це робити, не замислюючись над наслідками. Не допускаючи навіть думки про те, що одного разу  все, заради чого обманювали сотні тисяч і мільйони собі подібних, експлуатували інших та за їхній рахунок накопичували мільярдні статки, – може зникнути, розчинитись, дематеріалізуватись. Все в одну мить може стати нікому не потрібним: дорогі маєтки й офшори за тридев’ять земель, власні літаки і яхти, придбані за нечесно зароблені гроші. І, головне, що перед епідеміями всі опиняються в рівних умовах, всі безсилі. До слова, так само, як і перед Богом. Шкода, що багато з людей не замислюються про ще одні «важливі» віруси, які постійно живуть поряд з нами. Це віруси неповаги і заздрощів, обману і бажання заволодіти чужим майном. Погані звички згодом також стають вірусами. І коли їх стає надто багато, на допомогу приходить природа. Вона допомагає людству їх позбутися.
Коронавірус… Я жартома називаю його вірусом в короні. Чому так? Спробую пояснити з енергетичної точки зору. Досліджуючи упродовж багатьох років енергетичну структуру людини, мав можливість набувати цих знань і практики в багатьох країнах. І ці знання є для мене дорогоцінним скарбом і надбанням. І тому із задоволенням ділюся ними з іншими. Звісно, для тих, хто хоче це почути, хто готовий їх сприйняти.
Отже корона – коронна чакра. Саме так називають верхній енергетичний центр у людини у багатьох східних філософіях та у ведичних писаннях. Саме там сконцентровані елементи головного мозку, саме звідти надходить команда ендокринній системі про те, яких гормонів потребує в цю мить організм. Це можуть бути спокійні «накази» про підсилення імунного захисту, а також і панічні команди страху на пригнічення і навіть повну нейтралізацію імунної системи. Важливо усвідомити, що сила захисту – в наших руках.
Маємо багато різних думок, трактувань і тлумачень щодо походження згаданого вірусу. Про те, що проблема не проста, побачив увесь світ. З цієї ситуації різні люди користаються по-різному. Через нагнітання паніки і страху хтось заробляє великі гроші, хтось одягає маски (у переносному значенні слова), а хтось їх знімає і відкриває свою істинну суть. Настав час добре зважити і проаналізувати наше життя. Як ми жили до цього часу, яким цінностям віддавали перевагу. Чому у багатьох людей всередині спрацював страх, і він виявився сильнішим за Віру? Логічно запитати у самих себе: а чи була вона в нас взагалі, Віра? Чи жили ми з Вірою і чи виховували своїх дітей з усвідомленням того, що головною цінністю в житті є добре ставлення до ближнього? І чи самі жили в любові до всіх і всього, чи були добрим прикладом для власних дітей? Добрі вчинки, добрі і правильні думки формують сильний духовний стержень. А це у свою чергу є найкращим фундаментом для міцної імунної системи. Саме при такому стилі життя багато вірусів не мають найменшого шансу здолати нас.
І навпаки, страхи, зневіра, паніка роблять людину вразливою та беззахисною до будь-якої хвороби. Особливо старших та літніх людей (у ситуації, що склалась) віднесли до групи ризику. І тут важливо замислитися молодим, як важливо заздалегідь потурбуватися про своє фізичне здоров’я, не марнуючи його постійним невдоволенням, образами і гнівом, іншими негативними якостями. Тому що зараз вірус не дає шансу бути здоровим ослабленому тілу. Як важливо сьогодні приділяти більше часу добрим справам, добрим думкам і молитві. Адже сьогодні реакція на ситуацію у багатьох не зовсім адекватна. Ми можемо аналізувати і спостерігати, як «панує» «корона» в світі. Найбільше постраждалих серед людей похилого віку, для прикладу, в Італії. До слова, дуже часто у різні роки чув від українців, які доглядали там за старенькими, що найпоширеніший і найголовніший лік від усього в них… антибіотики. А вони, як відомо, знищують не тільки хворі клітини, а й здорові. За останніми повідомленнями, в Україні серед інфікованих багато молодих людей. Час замислитися і зрозуміти, а чому ж тоді у Швеції ситуація найспокійніша, порівняно з рештою країн? Це одна з країн, де найкращі соціальні та матеріальні умови для життя. Відтак немає карантину, люди продовжують працювати і жити. Хіба може бути зв’язок між добробутом і вірусами?
Кожен живий організм містить в собі мільярди вірусів, бактерій і мікроорганізмів. Одні шкодять, інші – тренують нашу імунну систему, у такий спосіб допомагаючи нашому тілу. Але нинішній коронавірус є досить агресивним, та… виявляється, не для всіх. Насправді, він не хоче знищувати організм, у якому живе. Не забуваймо, що сама людина також є «вірусом» для довколишньої природи, зрештою – для планети. І коли вона агресивна, то знищує середовище у якому живе. Крапка. Настав час зупинитися і усвідомити: далі так жити не можна. Щоб довкола все змінилося, маємо змінитися ми самі. Не просто жити тільки для себе, а й для інших.
Сьогодні, як ніколи, ми маємо переглянути все. Переглянути і змінити. Змінити зараз, поки є час. Бо те, що відбувається, – це велике попередження для всіх. Україна має могутній шанс на майбуття, великі перспективи заявити про себе створенням чисельної кількості робочих місць абсолютно на всіх напрямках. І це дасть Віру, силу Духа, а отже, і силу імунній системі. Для цього потрібно не багато, хоча б тим, хто повиводив фінанси в офшори, в зарубіжні маєтки та банки – повернути їх додому. Створювати виробництва, виробляти продукцію, піднімати економіку. І вже зараз дати людям надію, яка здолає страх. А коли страх відсутній, будь-який вірус безсилий.
Згадалася нещодавня спільна молитва Папи Римського Франциска на безлюдній площі у Римі. Пантифік багато разів звертався до Ісуса, наголошуючи, що в цей важкий час ми всі разом пливемо в одному космічному човні… УСІ РАЗОМ В ОДНОМУ ЧОВНІ… Поспішаймо творити добро, поспішаймо…
Борис СЕМЕНЯК