Гриби на снігу…

Ганна Михайлівна Костів-Гуска відома не лише на Борщівщині людина. Вона – талановита поетка, творчість якої вивчають діти у школі, активна громадська діячка.
А ще – велика пошановувачка народних звичаїв та традицій. Ганна Михайлівна свято береже вишивки, хустини, одяг  з бабусиних та прабабусиних скринь, сама любить одягати традиційну, вишиту чорними нитками,  борщівську сорочку.
Вона чудова мама, бабуся, дружина, вміє смачно готувати за сучасними та старовинними рецептами. І продукти використовує екологічно чисті з власного саду та городу. Не раз розповідає мені про роботу у саду та на городі у рідному селі Бабинці, де тече люба її серцю річка Нічлава. А ще у рідному селі чоловіка Ярослава – Вільхівцях, де не можливо не любуватися повноводним Дністром та влітку сповна купатися у теплих проміннях сонця, що по-особливому облюбувало цю південну оазу Борщівщини.
Ганна Костів-Гуска з великою любов’ю плекає свої квітники. Хоч і живе у Борщові, спішить у Бабинці та Вільхівці, де квітнуть різнокольорові її квіти, що не лише милують око, а й надихають на написання віршів та пісень. Чого тільки варті слова однієї з її найвідоміших пісень: «Вогонь жоржиновий погас тієї ночі, не виставляю на показ жалі жіночі…».
Її часто запрошують на різні зустрічі, у навчальні заклади, куди вона несе не лише своє поетичне слово, а й тепло душі та серця.
А зовсім недавно Ганна Михайлівна подивувала мене ще одним своїм захопленням. Виявляється, що жінка дуже любить збирати гриби. Днями у соцмережах вона виставила світлину з гарним пучком гливів, на які натрапила у зимовому лісі. Каже, що ліс чудовий у всі пори року. А взимку особливо цікаво натрапляти на грибний урожай. З ніжок грибів зварила запашну юшку, а їх шапочки  заморозила, каже, що приготує з них щось смачненьке на Різдво…
Галина ВАНДЗЕЛЯК