Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги прокурора та неповнолітнього обвинуваченого Володимира М. на вирок Борщівського районного суду від 19 березня 2024 року.
Як встановлено судом, 3 грудня 2023 року, по обіді, 15-річний Володимир М. на вулиці с. Королівка Борщівської територіальної громади зустрів свого товариша, 13-річного Миколу Б. Під час розмови у підлітків виник злочинний умисел на вчинення крадіжки з торгового комплексу «Універмаг» у м. Борщові. Володимир М. удома поклав до рюкзаку інструменти, ніж, рукавиці, маски для обличчя, і підлітки пішки попрямували до «Універмагу».
Приблизно о 18 год. з тильного боку підійшли до закладу, викруткою видавили металопластикове вікно та проникли до приміщення магазину «Капітошка». Тут із шухляди столу викрали 1 тис. 700 грн готівки. Надалі викруткою відчинили вхідні двері та вийшли у коридор, звідти викруткою відчинили двері до магазину «Vape Shop Хата», де викрали електронні сигарети з ароматичними заправками на загальну суму майже 64 тис. 982 грн.
Вироком Борщівського районного суду Володимира М. визнано винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України (крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану), і призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України – позбавлення волі на 6 місяців. Суд звільнив підлітка від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік. Також з нього стягнуто понад 14 тис. 293 грн процесуальних витрат, пов’язаних із залученням експертів у кримінальному провадженні.
Щодо малолітнього Миколи Б. – оскільки на час скоєння злочину він не досяг віку кримінальної відповідальності, суд застосував до нього заходи виховного характеру у вигляді застереження та передав під нагляд педагогічного колективу Королівської ЗОШ 1-2 ст. відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Борщівської міської ради.
Однак прокурор і неповнолітній обвинувачений не погодились із судовим рішенням, просили вирок змінити та пом’якшити Володимиру М. покарання – замінити випробувальний термін на штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становило 850 грн. А також повністю звільнити його від оплати процесуальних витрат, пов’язаних із залученням експертів. При цьому прокурор просив визнати як пом’якшуючу покарання обставину часткове добровільне відшкодування заподіяної потерпілим шкоди.
Колегія суддів, детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляційних скарг, погодилась із обраним місцевим судом видом покарання.
Так, судом враховано показання свідка, майстра професійного ліцею С., що Володимир М. із вересня 2023 року вчився у цьому навчальному закладі та проживав у гуртожитку. Підліток виховувався у багатодітній сім’ї, але через ухилення батьків від виконання своїх обов’язків перебував на обліку в органі опіки і піклування як дитина у складних життєвих обставинах. За місцем проживання характеризувався позитивно, за місцем навчання – посередньо.
Щодо доводів апелянтів призначити штраф, то колегія суддів визнала їх непереконливими і суперечливими. Так, в апеляційних скаргах обох сторін стверджувалось одночасно і про те, що підліток має можливість сплатити штраф (із власних заощаджень та стипендії у розмірі 1 250 грн, що має отримувати у ліцеї), так і про незадовільний матеріальний стан підлітка як підставу для повного звільнення його від відшкодування судових витрат.
У ході судового розгляду встановлено, що неповнолітній обвинувачений ріс у багатодітній сім’ї, де виховувалось семеро дітей, на час винесення вироку неповнолітніми були Володимир М. та його молодша сестра. Дітьми опікувались матір із бабцею. Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов, сім’я проживала у глиняному будинку площею 60 кв. м, мала теплицю та займалась веденням особистого селянського господарства. Умови проживання дітей були незадовільними, а запас продуктів харчування обмежений.
З наведеного колегія суддів зробила висновок, що Володимир М. потребує дієвої, а не формальної уваги органу опіки та піклування; служби у справах дітей; центру соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді; сектору ювенальної превенції та інших установ і закладів, які забезпечують соціальний захист і профілактику правопорушень серед неповнолітніх.
У цьому випадку призначення неповнолітньому обвинуваченому покарання у виді штрафу не забезпечить досягнення такої мети, а тому заміна умовного покарання на штраф не є тим рішенням, що найкраще відповідає інтересам дитини.
Разом із тим, колегія суддів погодилась із доводами, що сума стягнення витрат на проведені експертизи неспіврозмірна майновому стану підлітка, а тому вирок в цій частині необхідно змінити. У решті – залишено без змін, повідомили у пресслужбі Тернопільського апеляційного суду.