Виклики та досягнення в умовах євроінтеграції
Угода про асоціацію з ЄС надає Україні можливість посилити системний та комплексний підхід до питань енергоефективності на державному і регіональному рівні. Зокрема, шляхом вдосконалення нормативно-правової бази задля впровадження європейських стандартів у цій сфері та швидшій інтеграції українського енергетичного ринку у європейський ринок, що є надважливим у часі намагань України стати енергонезалежною. Також зобов’язання України у цій сфері охоплюють підвищення енергоефективності у процесі виробництва, транспортування, розподілу та використання енергії, створення ринкових механізмів підтримки і впровадження енергоефективності.
Угода про асоціацію передбачає також розвиток відновлювальних джерел енергії, адже об’єднана Європа вже давно оголосила свій курс на енергоефективність. І не тільки з економічних міркувань, а й з екологічних. Йдеться про скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу на 20% до 2020 року.
Уряд створює систему державної підтримки населення та ОСББ за програмами енергозбереження. В рамках цільових програм енергоефективності та енергозбереження органи влади щороку витрачають чималі кошти на різні заходи.
Саме актуальні питання енергоефективності порушили під час «круглого столу» «Енергоефективність Тернопільщини: виклики та досягнення в умовах євроінтеграції», який відбувся у приміщенні обласної державної адміністрації. Участь у заході взяли представники влади, ОТГ, міст, селищ, громадських організацій, науковці.
З вітальним словом до присутніх звернувся начальник управління житлово-комунального господарства й енергозбереження ОДА Дмитро Пастернак. Він акцентував увагу на важливості та актуальності такого обговорення.
Як зауважив представник Інституту регіонального розвитку Орест Микита, такі заходи мають сприяти налагодженню діалогу та партнерства, що стимулює впровадження нових механізмів та інструментів у сфері енергоефективності.
Також Орест Микита презентував “Рейтинг енергоефективності: виклики часу для регіональної влади та громади”, детальніше зупинившись на показниках Тернопільської області. В розрізі аналізу останніх показників (за 9 місяців поточного року) Тернопільська область значно покращила свої результати.
«Вважаю, що саме плідна співпраця та конструктивний діалог між представниками влади і громадськості сприяли покращенню позицій Тернопільської області у рейтингу енергоефективності Західних областей України», – зауважив Орест Микита.
Також він наголосив, що наша область є лідером серед 5-ти областей Західної України за часткою сумарної потужності котелень на альтернативних видах палива (24,2%) та за рівнем впровадження енергозберігаючих джерел світла у зовнішньому освітленні населених пунктів (50,3%).
Енергоменеджер з м. Збараж Василь Мельничук розповів про досвід впровадження енергоефективності у Збаражі. Він виокремив проблеми, що заважають громаді стати енергоефективною:
– нерозуміння важливості впровадження енергоефективних заходів;
– відсутність мотивації у відповідальних за енергоефективність;
– хаотичність та точковість впровадження енергоефективних заходів.
Як показує світова практика, будь-яким заходам з енергозбереження, які потребують значних коштів, передує проста і зрозуміла організаційна та мотиваційна робота, яка не потребує великих затрат. Наприклад, впровадження системи муніципального енергоменеджменту, початковою ланкою якого є енергомоніторинг. Метою енергомоніторингу є виявлення нецільового використання енергії, попередження аварійних ситуацій, оцінка ефективності впровадження енергозберігаючих заходів. А далі – виявлення найбільш проблемних бюджетних установ, проведення енергоаудиту, розгляд різних сценаріїв підвищення енергоефективності, обрахунки, пошук коштів, здійснення робіт і знову моніторинг. Але головне у цій справі – робота з людьми, просвіта та мотивація. Умотивованими в енергозбереженні мають бути усі – від працівників конкретних бюджетних установ – до начальників управлінь.
Довідково. Захід проведено в рамках виконання проекту «Контроль громадськості за реформуванням енергетичного сектору на регіональному рівні в контексті виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС». Проект реалізує Інститут регіонального розвитку спільно із Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій та «Європейська правда» за фінансової підтримки Європейського Союзу.