Допоможіть змінити своє життя!

Доброго дня, рідне «Гніздечко». Якось на твоїй сторінці я прочитала історію «Коханий, я повертаюсь у сім’ю». Там жінка розповіла про те, якою вона була, і пообіцяла змінитися заради чоловіка і донечки. У мене схожа ситуація. Можливо, моя сповідь допоможе і мені знайти в собі сили для змін.
Я родом із маленького села. У нас була велика родина. Окрім мене, у сім’ї було ще троє дівчаток і двоє хлопців. Я – наймолодша. У батьків ніколи не вистачало для мене часу, його віддавали старшим братам і сестрам, котрим до мене було байдуже. Так сталося, що моїм вихователем стала вулиця. У десять років я спробувала першу сигарету. У дванадцять – перший келих горілки. До навчання ставилася недбало, вимоги батьків взятися за голову ігнорувала. У 15 років я пішла з дому до вуличних приятелів. Великою компанією ми подорожували країною, вели кочовий спосіб життя. Головне, щоб на вечір було що поїсти і випити, більше нас нічого не хвилювало. Через три роки мусила повернутися додому – була вагітна вже сьомому місяці. Батьки з дому не вигнали, навіть не сварили. Вони, бідолашні, думали, що мене вже не було серед живих, тому радо прийняли мене з поповненням. Незабаром я народила. Батьки щодня приходили в пологовий будинок, робили усе, щоб у мене і синочка було все найкраще. Я ж цього не оцінила. На третій день втекла, залишивши записку, щоб, якщо хочуть, забрали дитя собі, а ні – нехай віддадуть у притулок. Повернулася до старого життя… Відтоді минуло більше п’яти років. У мене сильна алкогольна залежність. Я не маю постійного місця прожиття. Хочу повернутися додому – до батьків і синочка, та не можу наважитися.
Людоньки, може, ви знаєте, що робити? Як заслужити прощення? Як знайти сили змінити життя?
Ілона
м. Тернопіль