Держслужбовців, які не повернулися з-за кордону, почнуть звільняти: роз’яснення постанови Кабміну

З понеділка 25 квітня 2022 року почнуть звільняти держслужбовців, які не повернулися з-за кордону. У Державній службі з питань праці роз’яснили постанову Кабінету міністрів.

Чи повинен працівник перебувати на робочому місці, чи має право працювати дистанційно і чи можна оскаржити звільнення в суді – Факти ICTV поговорили з в. о. очільника Держпраці Ігорем Дегнерою.

– Ігорю Анатолійовичу, багато громадян України виїхали за кордон, їм продовжують платити зарплату? Повну чи частково?

– Залежить від того, в який спосіб громадяни полишили своє робоче місце. Якщо роботодавець для них визначив дистанційний режим роботи, вони виконують свою роботу віддалено, якщо в них є така можливість, то встановлення такого режиму роботи не впливає на рівень заробітної плати, змінюється режим роботи і все.

Якщо, наприклад, у зв’язку зі складними обставинами, зокрема безпековими, підприємство перейшло в режим простою, тоді таким громадянам виплачується 2/3 від посадового окладу.

Якщо ж громадяни без відома роботодавця покинули свої робочі місця, не формалізувавши цей процес, тоді підстав для виплати будь-яких коштів таким громадянам немає.

Я хотів би нагадати, що громадяни за згодою роботодавця можуть піти у відпустку на такий період, коли вони вимушені полишити свої робочі місця, зокрема й без збереження заробітної плати. Все залежить від обставин, через які вони залишили свої робочі місця.

– Дистанційники отримують 100% заробітної плати? Чи це за згодою з роботодавцем?

– Дистанційний режим роботи – це режим роботи. Зрозуміло, що розмір заробітної плати залежить від того, як домовилися під час укладання трудового договору працівник і роботодавець. Зазвичай розмір заробітної плати залежить від того, як працівник виконує свою роботу, чи досягає цілей, які ставить роботодавець, тобто зміна режиму роботи сама по собі не є фактором, який впливає на розмір заробітної плати.

– Кабінет міністрів зобов’язав державних службовців повернутися в Україну до 25 квітня. Чи про всіх держслужбовців йдеться?

– Відповідь криється у назві самої постанови, вона називається Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів, тобто йдеться лише про державних службовців і працівників державних органів, центральних органів виконавчої влади, що опікуються реалізацією, формуванням політики й так далі. На працівників звичайних підприємств ця постанова не поширюється.

– То ж чи мають повернутися абсолютно всі держслужбовці, що перебувають зараз за кордоном?

– Кабінет міністрів цією постановою визначив, що керівники державних органів мають визначити робочі місця в межах України і що державні службовці, як і інші працівники, мають працювати на цих робочих місцях.

Постанова передбачає, що ті державні службовці, які перебувають за кордоном, можуть там перебувати, взявши собі відпустку, зокрема без збереження заробітної плати.

Але якщо держслужбовці не будуть у відпустці та не повернуться на свої робочі місця, ця постанова передбачає й необхідність порушення дисциплінарних справ щодо цих випадків.

Вже у процесі цих дисциплінарних справ вивчатимуться обставини щодо того, чому працівник не перебуває на робочому місці.

– А про які дисциплінарні покарання йдеться – це штрафи чи звільнення?

– Законодавство про державну службу передбачає декілька видів дисциплінарних стягнень – це може бути догана, зауваження чи звільнення.

Закон про державну службу передбачає низку підстав, коли держслужбовець порушує певні правила державної служби, за яких до нього можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення, зокрема й звільнення.

Це рішення ухвалюватиме керівник кожного державного органу, розбираючись, які були обставини вчинення порушення.

– На скільки реальна загроза звільнення та чи законна така вимога? І чи є імовірність оскаржити це в суді?

– У суді можна оскаржити будь-яке рішення. Якщо буде з’ясовано, що безпідставно залишене робоче місце, то, безумовно, це може бути кваліфіковано як прогул і ухвалено рішення про звільнення.

Коли ж були якісь поважні обставини, щоб полишити своє робоче місце, тоді, напевне, буде застосований більш м’який вид дисциплінарної відповідальності, який не передбачатиме звільнення. Не може бути одного рішення за всіх обставин.

Якщо роботодавець оцінив на свій розсуд, що поважних причин не було і звільнив такого працівника за прогул, а працівник вважає по-іншому і в нього були достатні підстави для відсутності на робочому місці, він може звернутися до суду про поновлення на роботі.

Працівник може бути поновлений на робочому місці й за весь цей час вимушеного прогулу працівнику буде виплачена середня заробітна плата, якщо він в суді зможе довести, що підстави були вагомі.

Але необхідно звернути увагу, що законодавство передбачає термін позивної давності, коли працівник може подати позовну заяву до суду про поновлення на роботі відповідно до кодексу законів про працю – це один місяць.

– Чи можуть держслужбовці, які повернуться в Україну, працювати дистанційно чи повинні обов’язково виходити на робоче місце?

– Режим роботи встановлюється або під час укладання трудового договору, або під час трудових відносин узгоджується між роботодавцем і працівником.

Тобто працівник сам не може, крім поодиноких випадків, вимагати з власної волі встановити йому дистанційний режим. Він має все це погодити зі своїм роботодавцем. Або якщо трудова функція, яку виконує працівник, не дозволяє виконувати роботу дистанційно, тоді, безумовно, тільки виконання роботи на визначеному роботодавцем робочому місці.

– А чи має роботодавець забезпечити працівника житлом у разі переїзду в іншу місцевість, зокрема коли переїжджає підприємство?

– Переміщення підприємства в іншу місцевість вважається зміною істотних умов праці для працівника. У мирний час законодавство передбачає, що у таких випадках роботодавець завчасно попереджає працівника про нові обставини, які мають виникнути.

Враховуючи нинішні обставини в Україні, вирішувати необхідно оперативніше, тому нещодавно було ухвалено закон про особливості регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, яким це обмеження щодо завчасного попередження знято.

Тобто на сьогодні немає обов’язку завчасного попередження. Разом з тим кодекс законів про працю встановлює певні гарантії в таких умовах.

Стаття 120 Кодексу законів про працю говорить про те, що роботодавець має компенсувати працівнику усі витрати, пов’язані з переміщенням до іншої місцевості. Якщо працівник відмовиться від переведення в іншу місцевість, то роботодавець може взяти на його місце іншого працівника або звернутися до послуг Державної служби зайнятості.

– А щодо компенсації – йдеться про переїзд чи навіть про оренду житла?

– Ні, про оренду житла тут не йдеться. Йдеться про саме ті витрати, які пов’язані з переведенням в іншу місцевість.

Хотів би звернути увагу, що на сьогодні в Україні урядом запроваджено і координується Міністерством економіки досить великий проєкт релокації підприємств з зони ведення активних бойових дій. Власне, держава, коли підприємство подасть таку заявку, допомагає, зокрема, й з пошуком житла для працівників, які разом з підприємством переїжджають у більш безпечні регіони.

– А якщо житло людини розташовано на окупованій території, чи повинен роботодавець в такому випадку забезпечити людину житлом?

– Законодавство такого зобов’язання не передбачає.

– Чим може Держпраці в такий складний час зарадити працівникам і роботодавцям?

– Сьогодні, коли кожен день змінюються обставини й досить активно переглядається законодавство, надзвичайно важливою функцією Держпраці є інформування та консультування.

Джерело: Факти.