Церковний дзвін памяті загиблого воїна освятили на Тернопільщині

На Тернопільщині, освятили церковний дзвін пам’яті загиблого військового Миколи Пителя.

Про це Суспільному повідомив настоятель храму Покрови Святої Матері Божої УГКЦ У селі Грабовець Великогаївської громади Михайло Піняга. Дзвін придбала сім’я військового.

“22 грудня 2022 року загинув воїн з нашого села Микола Питель. І родина після його поховання мала намірення щось пожертвувати, залиши пам’ять про нього. І в нас є два місця, де колись були дзвони. Ми їх шукали, ці старі дзвони: біля церкви, в людей питалися, десь ці дзвони поділися під час Другої світової війни. Ті, що залишилися, то ще ми віднайшли, а цих не було. І я запропонував, якщо вони мають такі намірення, бажання, придбати церковний дзвін і назвати його на честь пам’яті їхнього батька, чоловіка Миколи. На дзвоні зображена ікона святого Миколая Чудотворця”, — розповів священник.

Дзвін пам’яті загиблого захисника встановили на дзвіниці. Освятив його єпископ Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Української греко-католицької церкви Володимир Фірман.

Микола Питель воював з 2014 року, захищав Донецький аеропорт. Коли розпочалося повномасштабне російське вторгнення – знову став до лав Збройних сил, розповіла дружина загиблого захисника Ольга.

“Всі сумуємо, вся сім’я. Оплакуємо мого чоловіка. Але лишилася донечка прекрасна, зять, онучка є. Життя продовжується і я дуже рада, що змогла купити цей дзвін на церкву, бо кожна хвилина мого життя — завдяки Богові. Все життя наше для Бога. Ми живемо, надіємось, що буде кінець війни цієї, що буде перемога скоро і що буде в нас все добре в Україні”.

Донька загиблого захисника Тетяна Мар’яш каже, вдячна всім, хто долучився до встановлення дзвону пам’яті її тата.

“Батько був дуже хорошою людиною. Я не можу сказати, що він був суворим, він був дуже добрим, все дозволяв, в мене мати була суворіша. На свята він завжди відвідував храм. Я думаю, він був би дуже радий такій пожертві нашій. І цей дзвін, як буде дзвонити — буде завжди закликати всіх людей до храму”.

Світлана Баворовська — односельчанка Миколи Пителя. Каже, до російсько-української війни він працював підприємцем.

“Дуже тішуся з такої нагоди, яка в нас сьогодні відбувається і я думаю, що ця думка не тільки моя, а всіх жителів нашого села. Тому що це такий гарний вчинок тієї родини, яка втратила свою рідну людину, але разом з тим, вони хотіли залишити згадку про нього. Тобто вони не пошкодували фінансів, які могли витратити на свої потреби, але вони хотіли залишити пам’ятку, так як в нас і не було дзвона. Тому я думаю, це дуже хороший вчинок і велика пам’ять про Миколу, який захищав нас, захищав Україну і віддав своє життя”.