Божий дар і лікарська практика творять дива

Якось до редакції газети «Свобода» завітала приємна молода жінка. І мало не з порога почала: «Ви неодмінно маєте про неї написати. Ви не уявляєте, яка це людина. Якби не вона… Це просто чудо!» Ми заспокоїли схвильовану незнайомку і спробували з’ясувати, про кого йдеться.
Оксана (так звали відвідувачку) розповідала про лікаря вищої категорії із 25-річним стажем Світлану Григорівну Купченко.
«Я знаю її уже понад 20 років. Колись вона вилікувала мене. Розкажу, як це було. Після пологів у мене під коліном з’явився наріст. Він щоразу збільшувався. Дійшло до того, що я не могла зігнути ногу. Лікарі рекомендували операцію. Та один професор порадив звернутися до його ж студентки, мовляв, ця дівчина володіє даром і може допомогти. Так я познайомилася із Світланою Григорівною. Вона, звісно ж, вилікувала мене, і ніякої операції робити не потрібно було. З того часу я і мої рідні у разі будь-яких захворювань звертаємося тільки до неї ще й іншим рекомендуємо», – коротко розповіла жінка.
Зацікавлена розповіддю пані Оксани, я вирішила особисто познайомитися зі Світланою Григорівною Купченко, і, повірте, емоції, враження від нашої зустрічі залишаться у моїй пам’яті, мабуть, на усе життя.
Непроста жіноча доля
Пані Світлана – тернополянка. Батьки повсякчас допомагали людям, працювали державними службовцями. Змалку привчали бути небайдужою, співчутливою до проблем інших і доньку. Світлана завжди знала, що допомагатиме іншим, любила людей, світ, природу. Таке собі дитя Космосу. Завжди привітна, усміхнена…
У п’ятнадцять років дівчина закохалася. Хлопець був старшим від неї на десять років. У сімнадцять пішла з ним під вінець. Народила коханому двох гарних, розумних хлопчиків. Цілком віддавалася сім’ї. Та бажання допомагати людям переповняло серце. Отож вона повідомила рідним, що подає документи в медакадемію, мовляв, хоче стати кваліфікованим лікарем. Чого тоді тільки натерпілася жінка! Чоловік був проти того, щоби дружина витрачала свій час ще на когось, окрім сім’ї. Забороняв їй вчитися. Світлана зі сльозами на очах згадує, як він побив її перед вступом у виш. Іспити довелося складати із великими синцями на обличчі.
Та Світлана не зважала і твердо вирішила: стане лікарем, допомагатиме людям. Вона розлучилася з чоловіком, забрала синів і пішла жити окремо.
Під час навчання за дітьми доглядали батьки. Згадавши про найрідніших, жінка заплакала. Так сталося, що ні батька, ні матері уже немає серед живих. Проте любляча донька з неймовірною теплотою згадує про них і каже, що якби не вони, їй із малими дітьми було б, ой, як не просто. На жаль, особисте життя у неї так і не склалося. А діти виросли прекрасними людьми, для яких найголовніші цінності – людяність, щирість і співчуття. Вони пішли стопами матері й здобули медичну освіту.
Божий дар і водночас важкий хрест
Світлана ще з дитинства була напрочуд обдарованою дитиною. Її бабуся-знахарка знала, яке зілля і від якої хвороби допомагає. Своїми знаннями ділилася й з онучкою.
Із часом дівчинка стала розповідати рідним, що у них болить, та вони не вірили, сприймали це, як гру…
Світлана обожнює своїх дітей і дуже хвилюється за них. Адже ті часто хворіли, особливо молодшенький. Жінка розповідає, що бували дні і ночі, що «швидка» не встигала від’їхати, як її знову викликали. Для люблячої матері це був неабиякий стрес.
«Це трапилося 27 вересня, на Чесного Хреста. Цей день для мене найважливіший у житті. Адже саме тоді сталося диво. Бог наділив мене справжнім даром. Я відчула неабияке тепло у руках і зрозуміла, що можу вилікувати своїх дітей», – пригадала зворушена жінка.
Світлана Григорівна знала, що цей дар Бог дав їй не дарма. Вона повинна була його розвивати, удосконалювати і застосовувати, допомагаючи людям. Так життя жінки набрало зовсім інших обертів…
Лікарська практика
Діагностувати краще, ніж рентген, і лікувати Світлана почала ще до навчання в медичному виші. Під час вступних іспитів викладачі дивувалися і запитували її, мовляв, навіщо з таким даром ще й учитися. А Світлані це було вкрай необхідно. Вона знала, що має дар, та водночас розуміла, що повинна його розвивати. Нині, вже маючи 25-річний стаж, Світлана Григорівна запевняє, що кожен лікар, який живе своєю професією і любить допомагати людям, має свій особливий дар. Тоді ж, будучи ще студенткою, вона робила усе, щоб почерпнути якомога більше знань.
«Пам’ятаю, на першому курсі була старостою групи. Дуже відповідальною, старанною. Дітей залишила з батьками, а сама сиджу на лекціях, занотовую, цікавлюся», – усміхаючись пригадує пані Світлана.
Перших своїх пацієнтів Світлана приймала в бабусиній старенькій хатині. Більше того, ними були її викладачі, професори з неабиякою кваліфікацією і лікарським стажем. Нині її пацієнтами є відомі політики, поважні службовці, священики, а також члени їхніх родин.
«Хтось вірив у мій дар, а хтось насміхався. Були друзі, а були й вороги. Згодом я приймала людей в одному із будинків Тернополя. Та мешканці скаржилися, бо під під’їздом завжди були черги людей. Тож невдовзі я змушена була переїхати. А мої недруги повідомляли людям, яким була вкрай необхідна моя допомога, що я або виїхала за кордон, або й узагалі… померла. А я, з Божою поміччю, як жила в Тернополі, так і далі живу, як допомагала людям, так і допомагаю донині і робитиму це до останніх своїх днів».
Лікує пацієнтів, від яких відмовилася традиційна медицина
Пишучи цю статтю, я цікавилася у багатьох людей, чи чули вони про такого лікаря, як Світлана Купченко. Одні казали, що давно, нині вона за кордоном. Інші хитали головою, мовляв, вперше чують. А дарма!
Про цього диво-лікаря знають навіть далеко за межами нашої країни. Звертаються люди з різних куточків світу, щоб вирішити ті чи інші проблеми.
Світлана Григорівна часто веде прийоми і в Києві.
«Недавно приїжджав до мене хлопець з Америки. Там йому поставили один діагноз. Проте і тут його обстежили, він здав усі необхідні аналізи, і я виявила у нього зовсім інше захворювання. Нині він здоровий і прекрасно почувається».
Світлана Григорівна співпрацює з різними лікарнями, медичними центрами Тернополя. У тандемі борються з тими чи іншими захворюваннями. Часто, навіть посеред ночі її викликають на операцію, коли – складний випадок і медики не можуть дати раду.
Буває, що людина приходить в лікарню, а там розводять руками, мовляв, запізно, вже нічим допомогти не можна. Пані Світлана і таких пацієнтів ставила на ноги.
Нині Світлана Григорівна Купченко приймає у Тернополі за адресою: вул. Дубовецька, 1Б (колишній Будинок офіцерів).
«Найчастіше до мене звертаються люди із захворюваннями сечостатевої, серцево-судинної систем, зокрема, ішемічною хворобою серця, опорно-рухового апарату,  гастроентерологічними, шкірними будь-якого походження, інфекційними, вуха-горла-носа тощо. Яку допомогу ми надаємо? Кваліфіковану! Насамперед, проводимо обстеження в клініці «Румед», робимо загальні аналізи, біохімічні, УЗД, залежно від конкретного випадку захворювання пацієнта. Співпрацюємо з першою і другою міськими лікарнями. Тоді призначаємо лікування. Я особисто роблю масаж, проводжу сеанси обгортання, глинотерапії, герудотерапії (лікування п’явками), акупунктури.
Також допомагаю боротися з безпліддям. Нещодавно, наприклад, приїжджали люди з-за кордону, у яких не було діток, ми допомогли…»
А ще Світлана Григорівна лікує не тільки тіло, а й душевний стан. Нині люди живуть у стані постійного стресу, депресії, неврозу. Лікар намагається зняти напругу, допомогти пацієнту відчути спокій. Також допомагає пацієнтам подолати шкідливі звички, такі як тютюнопаління, надмірне вживання алкоголю тощо.
Напевне, й газети не вистачило б, щоби детальніше розповісти про цю приємну жінку і лікаря-терапевта, біоенергетика вищої категорії Світлану Григорівну Купченко.
Дорогі читачі, якщо вас цікавить детальна інформація про лікаря С.Купченко чи у вас є проблеми, перед якими традиційна медицина безсила, пишіть у редакцію або телефонуйте: (067) 255-11-05. Світлана Григорівна неодмінно вас проконсультує.
Зоряна ДЕРКАЧ