«Бджоли за характером схожі на українців» – пасічник з Тернопільщини

«Якби люди бодай трошки були схожі на бджіл, то світ був би зовсім інший», – переконаний пасічник Богдан Пасяка з Поділля, що на Чортківщині.

Бджільництвом свободівець займається понад рік. Має наразі 11 бджолосімей і не перестає захоплюватися характером і працездатністю комах.

«Уявляєте, за день бджола досліджує понад 12 гектарів, відвідує до 7 тисяч квіток, – оповідає. – Щоб прогодувати тисячу личинок, має зібрати 100 г меду, півсотні пилку і 30 грамів води. Усе своє коротке життя вона дбає не про себе, а тільки про діток. Своїх і чужих».

У вулику панує дисципліна. Кожна бджола чітко виконує свою роль.

«Українці чимось схожі на бджіл, – зауважує пасічник. – Такі ж працьовиті, такі ж організовані, такі ж безжальні щодо ворогів й сміливі. Пожертвують життям, але свій вулик захистять».

Цікаво, додає, що «університетів» комахи не завершували, але … вони найекономніші будівельки, талановиті математики, бо літають між квітами найкоротшим шляхом, а ще – видатні стратеги.

Бджільництво для Богдана більше хобі, ніж заробіток. Мед, бідкається, сьогодні дешевший за воду. Тому не продає його, а …роздає. Друзям і рідним. Вважає, що це мудріше й справедливіше.

Пасіку планує розширювати. Щоправда, через те, що орендарі-магнати кроплять рясно поля хімікатами, бджоли часто гинуть. Але й до цього ставиться по-філософськи. А ще …не боїться бджолиних укусів. Переконаний: вони цілющі й корисні для імунітету.