8 листопада християни відзначатимуть день Собору Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних. Архістратиг Михаїл, є вождем Небесних сил, тому і називається архістратигом, тобто воєначальником сил Господніх. Це свято – головне з усіх свят на честь святих ангелів. У просторіччі він іменується Михайловим днем і дуже шанується вірянами.
На Тернопільщині на честь Михайлів (першопосленців) названі три села Михайлівка – на Борщівщині, Лановеччині і Підгаєччині, Михалків Борщівщині та хутір Михайлівка, поблизу с. Биківці на Шумщині. Архангел Михаїл був зображений на гербі містечка Устя-Зелене, нині село на Монастирищині.
Архістратиг Михаїл у храмах і фігурах краю
Нині на Тернопільщині є понад 70 храмів названих на честь святого Архістратига Михаїла. Від 1960-х за часів атеїстичної влади половина з цих церков були закриті або перетворені на музеї атеїзму чи складські приміщення. У деяких з них замість хрестів на куполах були встановлені п’ятикутні зірки. Кілька церков внаслідок пожеж (підпалів) були частково або повністю знищені, як це сталося із церквою св. Архістратига Михаїла у с. Чистилів Тернопільського району. Тоді, 19 серпня 1982 р. до церкви увірвалася група невідомих людей і частково знищила будівлю. В ніч з 31 січня на 1 лютого 1986 р. церкву все ж таки спалили комуністичні атеїсти, спочатку підпалили в середині, а потім, щоб вона згоріла дощенту, її «розтягнули».
Серед храмів названих на честь Архістратига Михаїла на Тернопільщині є й церкви-мандрівниці. У с. Нестерівці на Зборівщині перша сільська церква згоріла під час набігу татар, другий храм Святого Архістратига Михаїла побудували також із дерева. Після спорудження кам’яної церкви Святого апостола Луки у 1795 р. дерев’яну продали в село Перепельники, де вона є досі. У селі Глинна на Козівщині є дерев’яна церква св. Михаїла, котру перевезли в 1855 р. із села Розгадів Зборівщині. У Шипівцях на Заліщанщині стару дерев’яну церкву віддали у сусіднє село. У с. Бутин, що на Збаражчині, церкву Св. Архістратига Михаїла (17 ст., дерев’яна), за місцевими переказами, перевезли сюди козаки. У с. Скородинці Чортківського району до 1700 р. була дерев’яна церква Св. Архістратига Михаїла, яку згодом перевезли у с. Майдан на Гусятинщину, сьогодні там, окрім старої церкви, діє храм Пресвятої Трійці, збудований у 2008 році. У с. Данилівці на Зборівщині всередині храму є напис: «Храм св. Архистратига Михаїла збудований у с. Нище і перевезений у Данилівці у 1715 році».
Є й у церквах чудотворні ікони, зокрема у с. Городок на Заліщанщині чудотворна ікона Пресввятої Богородиці, у с. Ланівці на Борщівщині – чудотворна ікона Пресвятої Богородиці.
Фіґури, споруджені на честь святого, є у селах Нараїв на Бережанщині, Бариш, смт Золотий Потік, Передмістя Бучаччині, Загір’я, Чистопади Зборівщині, Млинці (1869 р., встановив М. Псуй) Козівщині, Голгоча (2007 р., на місці поховання 11 вояків УПА) Підгаєччині, Дубівці (2006 р., на кошти товариства «Агрокомплекс»; директор – Г. Пінязь) Тернопільського, Базар (знищена за часів радянської влади, відновлена у 2012 р.) Чортківського районів та ін.
У 2012 р. на фасаді катедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у Тернополі встановили скульптури – Архістратига Михаїла та Архангела Гавриїла. Їх виготовив скульптор Роман Вільгушинський за сприяння тернопільського мецената Степана Герила.
Архангел Михаїл – покровитель і доленосні події
Архангела Михаїла вважають покровителем військових, міліціонерів, працівників СБУ, моряків, парашутистів, а також метеорологів, радіологів, гравірувальників й різьбярів, фехтувальників, шліфувальників і золотарів. До нього за допомогою звертаються при небезпеках пов’язаних з військовими діями. Також Михайлу відводиться роль покровителя душ померлих, що переносить їх зі світу живих на небо.
Чи не тому, що Архангела Михаїла вважають покровителем військовиків в нас на це свято відбувалися доленосні події. Можливо парадокс, але за часів комуністичного атеїзму за відмову перейти у православ’я чи не найбільше душпастирів храмів св. Архістратига Михаїла репресувала та знищила радянська тоталітарна машина, зокрема у селах Іванків (Дмитра Кушнірчука і Михайла Кріля), Ланівці (Івана-Маркіяна Баранюка, Михайла Жарого, Михайла Кисіля) Борщівщині, Чабарівка (Анатоля Малиновського) Гусятинщині і цей список можна продовжити кількома десятками невинноубієних.
У 1990-і рр. на Тернопільщині чи не найбільше було конфліктів між парафіянами за церкви Св. Архістратига Михаїла. До речі, перша масова акція на Євромайдані також відбулася на свято Михаїла. Архангел Михаїл очолює небесне воїнство ангелів, які перемогли і скинули Люцифера на землю. До цього воїнства і приєдналася наша «Небесна сотня». Реквієм «Небесної сотні» «Гей, пливе кача» вперше прозвучала на Майдані під час похорону білоруса Михайла Жизневського.
Після Михайла під вінець не пускали, а на Анни починали готуватися до Різдва
Через тиждень після свята архістратига Михаїла заходить Різдвяний піст. Триватиме піст, який ще в народі називають «Пилипівкою» (напередодні у церковному календарі є свято Пилипа, саме від цього дня і пішла назва посту), до Різдвяного свят-вечора.
І не забудьте помолитися святому Михайлу, бо молитва про захист є цього дня однією з найсильніших. Звертаючись до Архістратига з молитвою, варто просити захисту від злих людей, що приносять біду, злодіїв і зловмисників, а також від усього нечистого. Просити можна також зцілення і подолання скорботи, благословення для своєї країни та її захисників.
На фото: ікона невідомого автора початку ХХ ст. «Архистратиг Михаїл», віднайдена у смт Скала-Подільська і яка зберігається у фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею