Андрій ЛЮБУНЬ: «Головне призначення – об’єднати родини загиблих героїв»

Україно, Україно, мій Господній раю.
Нема землі, гублять мову і ліси без краю.
А де ж, мамо знедолена, тепер твої діти!
– Синів вбито, ну, а доньки – наймички по світу!
Обіцянками приспали пани Україну.
Обдурили, обікрали та й звели в руїну.
Нема суду! А суд буде – справедливий Божий.
Тобі, моя Україно, Господь допоможе.
Соломія УКРАЇНЕЦЬ
Ці слова, які вміло написала у стилі нашого генія Т. Шевченка Соломія Українець, болючими крапелинами ранили душі матерям, які з’їхалися зі всієї України у невелике с. Лішня на Кременеччині віддати шану своїм синам, чоловікам.
«…У солдатських окопах немає лукавства…, там біль, відвага та любов…» – так зауважив один із військових капеланів під час Всеукраїнської прощі родин загиблих та ветеранів українсько-російської війни у с. Лішня, що стало епіцентром національного вшанування пам’яті воїнів, які загинули в російсько-українській війні. Тут розташована єдина в Україні каплиця-пантеон, де увіковічена пам’ять полеглих захисників України в російсько-українській війні. Їх імена на віки закарбовані на гранітних плитах, які привезені майже з усіх областей України.
Тут щорічно 5–7 серпня відбувається Всеукраїнська проща. Упродовж трьох днів сюди з різних куточків нашої країни приїжджають родини героїв, волонтери, військові та небайдужі українці, щоби молитовно згадати бійців, які віддали життя за волю та незалежність України. «Головне призначення цього намоленого місця – об’єднати родини загиблих героїв-захисників України», – наголосив організатор прощі протоієрей о. Андрій Любунь.
Каплиця-пантеон розташована за греблею біля лісу над плесом ставу. Поруч б’є цілюще джерело Святої Анни, воду з якого прагне набрати кожен відвідувач. Довкола піднімаються заліснені гори. Серпневе повітря пахне лісом, різнотрав’ям, жнивами. Краса небачена… Можливо, сам Господь обрав це місце для Всеукраїнських прощ, щоб розрадити батьків, дружин та родичів полеглих у новітній війні героїв. Тут, у селі Лішня, планують створити реабілітаційний центр для бійців. Над проєктом уже працюють волонтери.
Під час соборної молитви за кожного, кого не дочекалися, за кожного, хто своєю кров’ю освятив незалежність та волю нашого народу і нашої землі –  прозвучали імена усіх полеглих. На очах присутніх бриніли сльози. Пам’ять про полеглих українських героїв вшанували хвилиною мовчання.
У рамках Всеукраїнської прощі сім’ї загиблих побували на екскурсіях у Кременці, до штабу УПА «Волинь–Південь» (на теренах Шумського району), де взяли участь у панахиді на повстанському цвинтарі, піднялися на Данилову гору та помолилися за воїнів у храмі Святої Трійці, помандрували пам’ятними місцями боїв УПА. Окрім того, для учасників прощі була організована концертна програма з виступами місцевих виконавців та митців на патріотичні теми.
Проща була наповнена єднанням людей, розповідями про своїх синів, які дивились із портретів, з футболок батьків. А ще – твердим переконанням прочан, що Лішню треба розвивати, зробити її справжнім сучасним паломницьким центром. Багато вдячних слів адресувалось отцю Андрієві Любуню. Прочани дякували йому за ентузіазм, на якому, власне, і тримається й облаштування каплиці-пантеону, й організація прощ, і пошук спонсорів.
Помолитись сюди приїхала сім’я Лабуткіних. Батько загиблого Дмитра Лабуткіна Віталій розповідає, що син був військовим кореспондентом. Загинув у 2015 році в Дебальцівському котлі. Йому було лише 28. Без батька та чоловіка залишились донька і дружина.
А ось що  розповіла мати лейтенанта Максима Свінціцького, який загинув у березні 2018 р., Людмила з м. Полонне, що на Хмельниччині: «Коли є такі люди, які заради підтримки родин загиблих, полегшення їх болю, роблять, здавалося б, неможливе, не рахуються з власними проблемами, інтересами, інколи перебуваючи на межі здоров’я та сили, Україні бути і слова «Вічна пам’ять» будуть пророчими.
Хочу подякувати отцю Андрію, Андрію Біндасу, усім, хто долучився чи словом, чи ділом до того, щоби проща відбулася. Відвідавши це святе місце, слухаючи молитви, піснеспіви на вічну пам’ять, зворушливі спогади родин загиблих героїв, ще більше впевнилась, що це не лише ми втратили дітей, чоловіків, батьків – Україна втратила найкращих, цвіт нації».
Людмила Житнікова: «Від Чернігівщини, у зв’язку з коронавірусною інфекцією, поїхала невелика делегація. Ми прибули 6 серпня і відразу відчули вплив святого місця… Ліс, озеро, каплиця-пантеон, турбота організаторів, а головне – відчуття присутності наших синочків. Проща відбувається щороку в серпні, то будемо молити Бога, щоб наступного року вдалося приїхати на це святе місце».
Останнього дня прощі, 7 серпня, у день Успіння святої праведної Анни, священники відправили богослужіння і освятили фігуру святої Анни – заступниці родин, яку встановили за кошти родичів загиблих воїнів. До її відновлення долучилися родини загиблих бійців з Тернопільської, Донецької, Миколаївської, Львівської та Хмельницької областей. Богослужіння провів архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор.  Владика у проповіді наголосив: «Українська держава є сильною і повинна відстояти свою незалежність, посісти гідне місце серед інших держав. Наші захисники віддали свої життя, щоб Українська держава росла і міцніла».
За словами ідейного натхненника і організатора християнської акції, протоієрея Андрія Любуня, у прощі взяли участь майже дві сотні родичів загиблих, бойових побратимів та діючих військових з багатьох регіонів. «Дякую Богові за все!» – сказав отець Андрій.
Окрему подяку організатори висловили військовослужбовцям 130 окремого розвідувального батальйону, 55 окремого полку зв’язку, батальйону охорони ОК «Захід», а також волонтерам та активістам.