Коли нам роками, а то й десятиліттями втлумачували: Тернопільська область дотаційна, через те й слід на усьому заощаджувати, у тому числі на зарплатах, виявляється, це неправда. Принаймні за останні роки наша область більше дає до загальної казни, ніж звідти бере. Такий несподіваний ракурс розкрили на прес-конференції Віталій Шабулін, голова правління ГО «Центр протидії корупції» та Микола Малуха, експерт ГО «Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна». Вони провели експертне дослідження під назвою «Яка ціна держави від громадян».
Так от, що стосується нашої області: цьогоріч мешканці сплатять 22,2 млд грн. податків, а це приблизно 5,85 грн за годину з кожного працюючого жителя області. «Безоплатна» освіта обійдеться тернополянину в 5,5 тис. грн, а за чиновницький апарат він заплатить 2,1 тис. грн. Вражаюче? А ми у переважній більшості вважаємо, що отримуємо «манну небесну», бо нібито держава надає низку послуг безкоштовно. Ні, це з наших кишень.
За словами Віталія Шабуліна, це великий міф – безоплатні послуги від держави, а також те, що люди (фізичні, а не юридичні особи) мало не сидять на шиї у держави. Саме фізичні особи сплаченими податками формують дві третіх (!) державного бюджету. Не бізнес, а звичайні люди.
«Окрім того, що громадяни мають усвідомлювати відсутність безкоштовних державних послуг, вони повинні розуміти: корупціонери, які крадуть гроші з бюджету, залазять у власні кишені українців. Немає якоїсь купи грошей, яка називається бюджетом, є гроші громадян, які вони сплачують через податки, – наголосив Віталій Шабулін. – І чим більше грошей корупція з’їдає, тим гіршими стають державні послуги. Щоб уявити обсяги корупції: відповідно до лише одного кримінального провадження, заведеного НАБУ, за дві поставки зерна за корупційною схемою державі заподіяно збитків на 1,514 млд грн, а це десять місячних бюджетів Тернопільської області на медицину».
Які податки ми сплачуємо? За словами Миколи Малухи, найбільш знайома та видима частина податків – це податки. По-перше, це – податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%. По-друге, на одного працівника роботодавець перерахує 22% єдиного соціального внеску. Окрім того, усі ми, як споживачі, щодня сплачуємо податки у магазинах. Податок на додану вартість, акциз (при купівлі алкоголю, тютюнових виробів, електроенергії). Загалом при середньомісячній зарплаті 6992 грн житель Тернопільщини за рік сплатить державі 51,2 тис. грн податків, 51,1 тис. грн залишить собі. Ось така неочікувана арифметика – видимі і невидимі податки з’їдають навіть більше, ніж половину доходів.
Микола Малуха каже, що опитування серед пенсіонерів засвідчило: вони й не здогадуються, що теж сплачують податки – при купівлі товарів та послуг. Так, податковий рахунок середньостатистичного тернопільського пенсіонера цього року становитиме 4,6 тис. грн, з них 4 тис грн припадає на ПДВ, 616 грн – на акцизи та імпортне мито.
Гроші до бюджету сплачуємо за послуги, які постійно надає держава. Основною статтею видатків українського платника податків залишається утримання пенсіонерів. Цьогоріч середньостатистичному жителю Тернополя утримання пенсіонерів обійдеться в 22,2 тис грн, а це 43% від сплачених податків. Як уже згадувалося, освіта обійдеться у 5,5 тис грн за рік, а та ж «безоплатна» медицина – в 3 тис грн. А ще згадаймо про субсидії – ця соціальна підтримка теж з кишені платників податків і в середньому забирає 4,1 тис грн з податків, сплачених жителем Тернопільщини.
Для чого нам усе це знати? Для усвідомлення, що саме ми своїми податками формуємо бюджет країни, і якщо хтось немилосердно краде з бюджету, то це – фактично з наших кишень.
І ще: як влучно зауважив Віталій Шабулін, перерізаючи стрічку при відкритті якогось нового закладу, жоден чиновник чи політик не має морального права хвалитися, що це він зробив. Бо якщо це за бюджетні кошти, то це, передусім, заслуга платників податків.
Ольга КУШНЕРИК