Пріоритетним напрямком діяльності Національного заповідника «Замки Тернопілля» є дослідження маловідомих сторінок історії нашого краю. Старозбаразька фортеця, що була складовою так званого Літописного Збаража, – саме той об’єкт, який потребує грунтовного вивчення. Він локалізувався на горах: Княжа, Бабина та Чернеча (Монастирок). Археологічні знахідки свідчать про давнє заселення території Збаража. Вперше в джерелах Збараж (Збираж) згадується у 1213 р. в контексті участі краківського князя Лешка Білого у міжусобній боротьбі на Галичині. Це було укріплене поселення, основу оборонної системи якого становили городище, вали та рови.
Дослідженням цієї території займався у ХІХ ст. археолог Адам Кіркор. У 30-х роках ХХ ст. на Княжій горі польський археолог Ірена Сівковна розкопала частину срібного скарбу, вагою 0,5 кілограма. Він складався з двадцяти срібних предметів, які використовувалися як жіночі прикраси. Датується цей скарб ХІІ-ХІІІ ст. Існує гіпотеза, що це лише маленька частина, а більшу частину срібного спадку минулого ховає від нас «княжа» земля.
Після цих розкопок в історії досліджень Старозбаразького замку настала довга пауза. Твердиня ще більше занепала. Каміння, що колись було частиною замкових стін, в 1940-х рр. використовували для будівництва господарських будівель новоствореного колгоспу. Грунтовні роботи з вивчення Старозбаразької фортеці в 90-х рр. ХХ ст. розпочали вчений-археолог, співробітник Інституту українознавства імені І. Крип’якевича Національної академії наук України Михайло Филипчук та археолог Тернопільського краєзнавчого музею Марина Ягодинська.
З метою поглиблення знань про древній Збараж з 25 червня впродовж двох тижнів будуть тривати дослідження Княжої гори. Ми щиро віримо, що наша земля таїть у собі ще багато й багато цікавого і саме цього року дослідникам пощастить віднайти легендарний «збаразький скарб».
Молодший науковий співробітник
Національного заповідника «Замки Тернопілля»
Зоряна МАЗУРАНЧИК