Документ скерували на підпис Президенту.
Відтак на час дії воєнного стану зупиняється положення про те, що навчання у школах починається з 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і завершується не пізніше 1 липня наступного року. Новий календарний навчальний рік може тривати різну кількість днів.
Тривалість навчального року, дату його початку та/або закінчення визначатиме Кабмін, розповідає LIGA.Life нардепка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
Гнучкість початку навчального року потрібна під час воєнного стану. Бо наразі не передбачити, що буде у серпні на різних територіях країни. Але вирішивши, наприклад, починати навчання у серпні задля економії видатків на тепло, у місцевих громадах важливо провести інформаційно-роз’яснювальну роботу, повідомити батькам, з’ясувати, чи на місці діти.
Норма про обов’язкові 175 днів через бойові дії вже і так порушена частиною шкіл. Під час воєнного стану може бути менше навчальних днів, тому важливо передбачити додаткові години (принаймні дистанційно) для усунення прогалин у навчанні дітей.
Зняли норму про те, що в державних або комунальних школах у початкових класах не може бути більше, ніж 24 дитини, а в середній та старшій школі – не більше 30 учнів. Крім очної (денної) та вечірньої форми навчання. Тобто класи збільшені лише для дистанційного навчання, уточнює Наталія Піпа.
Якщо школа працює на дистанційці, бере до класу 40 дітей, а потім вирішує вийти очно, то може ділити дітей на групи і займатися по черзі – 20 очно, 20 – слухає онлайн.
Директора школи можна перепризначати на посаду без конкурсу не більше, ніж на шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
«Це виправдано, бо в умовах війни часто треба забезпечити виконання принаймні якихось рішень навчального процесу, а конкурс триває довго», – каже Піпа.
Однак ключове слово тут «можна», тобто ніхто не забороняє проводити конкурс, додає експерт Шведсько-Українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» Олег Фасоля.
«Призначення на конкурсній основі – хороша ініціатива. На територіях, де тривають бойові дії, це неможливо, і там мають діяти норми закону. Але не треба всім відмовлятися від конкурсу», – переконаний він.
Можливо, наступний навчальний рік розпочнуть раніше, ніж 1 вересня, припускає експерт з питань освіти Сергій Дятленко.
«Це добре в умовах воєнного стану, коли можуть бути різні опції для територій України в залежності від загроз», підкреслює він.
За словами депутатки Наталії Піпи, уряд може ухвалювати рішення не тільки щодо областей, а й щодо окремих територіальних громад, населених пунктів.
Засновники навчальних закладів – міськрада, ОТГ, ОДА – можуть подавати пропозиції Кабміну.
«Наприклад, є звернення від населених пунктів, які хочуть почати навчальний рік 15 серпня – це питання теж може розглядатися Кабміном. Діти можуть вчитися очно, плюс, можна заощадити енергоресурси», – пояснює Піпа.
Війна змушує шукати шляхи, як забезпечити освітні послуги і разом з тим мінімально використати ресурси.
Друга можливість Закону – можна збільшувати кількість дітей у класі, додаючи туди дітей-переселенців, виносити це на розгляд педради, підкреслює Піпа.
«Кожен педколектив вирішуватиме, як організувати навчальний процес. Діти, наприклад, мають вчитися очно через день, чи тільки початкова школа, а середня і старша мінятися, чи будуть позмінно», – пояснює вона.
Питання щодо наповненості класів – вимушений крок в умовах війни, необхідний для дітей, чиї школи зруйновані чи пошкоджені, для залучення педагогів, які виїхали з зони бойових дій. В Україні міграційні процеси не прогнозовані і не передбачувані.