24 години в застінках КДБ: у Тернополі організували патріотичну акцію “Доба”

У Тернополі учасники акції “Доба” 24 години провели в камерах колишнього слідчого ізолятора КДБ. Зараз у ньому розміщений музей політв’язнів. Спілка Української Молоді організовує цей захід 18 років поспіль.

Про це розповіла Суспільному співорганізаторка акції “Доба” Лілія Гринчишин.

За її словами, цьогоріч подія відбулася під назвою “Ціна незалежності”. Впродовж доби учасникам розповідали про героїв минулого та сьогодення, проводили гутірки та перегляди фільмів. Також кожен написав лист у майбутнє.

“Таким чином вшановуємо всіх борців за волю України з минулого і теперішнього. Хочемо подякувати тим бійцям, які зараз воюють і продовжують виборювати нашу незалежність. В акції “Доба” були передбачені гутірки, екскурсія музеєм, спільні пісні – бойові, військові. Відео з піснею потім відправимо бійцям на передову. Переглянули фільм “Білий ворон”. Це кінострічка про українського снайпера, його історію. Про те, як Росія вторглася в Крим і зруйнувала його життя, але він не здався та продовжив боротися”, – сказала співорганізаторка.

На акцію “Доба” до Тернополя приїхала молодь з чотирьох областей України: Донецької, Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської. Серед учасників зі Львова – 17-річна Дарина Телегіна. Вона долучається до заходу вперше.

“Очікую свого співпереживання, думаю відчути, що переживали наші герої, що вони думали в той час, коли сиділи в тюрмах. На жаль, історія повторюється, і ми маємо робити висновки з того, що ми побачили”, – говорить Дарина Телегіна.

У слідчому ізоляторі КДБ є 28 камер. У них, за підрахунками працівників музею, в різні часи могли відбувати покарання до 50 тисяч політичних в’язнів.

Для першої гутірки учасників поділили на команди. Кожна отримала листок з розповіддю про історичну подію чи постать. Зокрема, опис бою під Крутами, розповідь про бійця Олега Юрченка, який загинув у січні цього року під Бахмутом, розповідь про Героя України, сотника УПА Мирослава Симчича, який теж помер у січні цього року.

Про бій під Крутами розповідають учасники першої команди. В ній – Юрій Комар зі Стрия.

“Я знав про бій під Крутами, вивчав і в школі на уроках історії, і батьки розповідали. Я розумію, що ці хлопці були трішки старші за нас, вони знали, на що йдуть, що можуть загинути, але все одно зробили це заради своєї Батьківщини”.

Ростислав Глущак разом з командою ознайомлювався з історією життя Мирослава Симчича. Це – останній сотник УПА, який дожив до 100-річного віку, каже хлопець.

“Він понад 30 років провів в ув’язненні, в неволі. Попри це, після повернення Мирослав Симчич дочекався незалежності й побачив вільну Україну. Я вважаю, що цей герой гідно і повчально прожив своє життя”.

Після гутірки учасники розійшлися по камерах.

“У нас традиційно проводять так звану “мовчанку”. Вона була від початку заснування “Доби”. Це – виділений час, в нашому випадку година, на написання листів собі у майбутньому. Люди перебувають у карцерах, в яких сиділи наші політв’язні, мають можливість у цій атмосфері написати послання в майбутнє, сформулювати свої думки, сподівання й очікування на наступний рік”, – розповів учасник акції “Доба” з Тернополя Максим Пушкар.

В одній з камер пише послання двадцятирічна Анна Богодіца. Дівчина родом з Донецька. Вперше покинути рідний дім через війну їй довелося в 11 років. Зараз з сім’єю живе у Дніпрі.

“Я почала з надій, що наступний рік буде кращий для всієї України і для мене особисто, бо цей рік був доволі складним. Мені довелося вже вкотре переїжджати зі своєю родиною в інше місто. Зараз ми живемо в родичів, а хотілося б жити вдома”, – говорить Анна Богодіца.

Уперше серед комендантів акції бере участь Тетяна Ковальова. Жінка родом з Краматорська Донецької області.

“Борців за нашу волю та свободу багато. Незалежність дається нелегко, її треба виборювати, а ще її треба усвідомлювати”, – сказала Тетяна Ковальова.