Віщий малюнок Героя Небесної сотні

Над моїм робочим столом уже три роки висить незвичайний малюнок. Він створений рукою наймолодшого із Героїв Небесної сотні – Назарія Войтовича.

У той далекий весняний день 2015-го я поїхала до села Травневе на Збаражчині, щоби вклонитися світлій пам’яті Назарія, висловити щиру підтримку його батькам і подарувати їм книгу про Майдан «Рабів до раю не пускають», де розповідається і про Назарія. Автобуса до села не було, тому від збаразького шляху кілька кілометрів довелося йти пішки. Але я нітрохи не шкодувала про це! Крокувала серед квітучих весняних пагорбів, вслухалася  у нотки бадьорого пташиного співу, споглядала поля, обціловані сонцем, і  роздумувала над тим, якою прекрасною є наша українська земля, скільки чудових місцин є на ній! А краса, коли дивишся на неї очима серця, виховує у тобі патріота й митця – поета, музиканта чи художника. Назарій Войтович понад усе любив Україну, але він ще й чудово малював і писав вірші…

У Травневому я швидко знайшла потрібний мені будинок (Войтовичів у селі знають і щиро шанують). Юрій Войтович довго розповідав про Назарія. І я наче бачила перед собою його сина – маленького хлопчика, який прислуговував священикові у місцевій церкві, допитливого школяра, котрий зачитувався енциклопедіями, студента коледжу, що добре знав історію національно-визвольних змагань рідного краю і зберігав удома два українські прапори: жовто-блакитний і чорно-червоний, юного патріота, який без роздумів поїхав на Майдан, аби своїми грудьми захистити Україну від біди. Цей сімнадцятирічний юнак, не за віком мудрий і сміливий, був справжнім українським лицарем! Він став Героєм України!

– Відкрию вам секрет, – мовив пан Юрій із болем. – Думаю, Назарій знав про те, що з ним станеться у Києві! Він описав це у вірші! Відчував, але все одно поїхав! Ось, погляньте! Я знайшов це нещодавно серед його речей!

Чоловік вийняв із шуфляди білий аркуш, густо списаний рукою сина. Я пробігла очима по віршованих рядках і завмерла – пан Юрій мав рацію!

– І це ще далеко не все! – продовжив батько героя. – За кілька місяців до революції Гідності він передбачив її!  Передбачив війну в Україні і добровольчі

батальйони, що захищатимуть її незалежність на сході!

Чоловік подав мені малюнок, а на ньому – карта України у вогні, гранати і три військові шеврони (два з них – добровольчих батальйонів, яких улітку 2013-го ще не існувало). Назарій Войтович і справді був провидцем!  Цим даром Бог нагороджує вибраних людей, котрі вміють тонко відчувати несправедливість у світі та чужий біль!

Пан Юрій провів мене до місцевої школи, щоб показати музей, створений на честь його сина, а потім – до величного пам’ятника, що височить на пагорбі над селом.

Дивний малюнок Героя Небесної сотні зберігається тепер у моєму робочому кабінеті. І щоразу, коли сідаю працювати, спочатку дивлюся на нього. «Борися за кращу долю України, за чесність і справедливість на рідній землі! Коли боротиметься кожен – Україна буде!» – ніби промовляє до мене фарбами сімнадцятирічний Герой Небесної сотні Назарій Войтович.

Неоніла ДРИГУШ (КРЕМ’ЯНЧАНКА)

 

 

 

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*