Майже тисячу давніх документів Чортківсько-Бержанської округи ОУН, які знайшли в бідоні минулого року, презентували у Державному архіві Тернопільської області. Металева посудина разом із цінними історичними документами була закопана в землю ще у 40-х роках. Знайшли її минулого літа «чорні» археологи на березі річки у Золотому Потоці та намагались переправити за кордон. Правопорушників затримали на Чернівецькій митниці. Оперативники Служби безпеки України передали документи на експертизу. Згодом спеціальна комісія вирішувала, куди віддати на зберігання цінні матеріали. Фахівці вибирали між Національним музеєм історії України та Державним архівом Тернопільської області. Рішення прийняли на користь останнього, адже знайдені документи належать до історичних джерел часів національно-визвольного руху Тернопільщини, зокрема Чортківсько-Бережанської округи.
– Надалі документи будуть доступними для дослідників. Оскільки частина перебуває не в зовсім задовільному стані, то ми передамо їх у реставраційну майстерню. Також хочемо зібрати експертів і опублікувати найцікавіші документи у спеціальному збірнику. Важливо пам’ятати, що передача цінних історичних джерел в архіви дозволить зберегти їх та передати інформацію наступним поколінням, – зазначив директор Державного архіву Тернопільської області Федір Полянський.
Загалом сформований архівний фонд складається із 270-ти справ, у яких налічується 932 документи.
Як розповіла начальник відділу НАФ та діловодства Державного архіву Тернопільської області Тереза Малиміна-Базиляк, значну частину фонду становлять суспільно-політичні огляди, звіти про діяльність підпільників, хроніки подій. Окрім цього, є описи та звіти про бої, відомості про притягнення до відповідальності та засудження судами окремих осіб, різноманітні протоколи.
– Створений з переданих документів архівний фонд є неоціненним джерелом для дослідження усіх аспектів визвольної боротьби ОУН та УПА на Тернопільщині. Також знайдені у бідоні документи нерозривно пов’язані із тими, що вже зберігаються в Державному архіві Тернопільської області, а саме у фондах № Р-3472 «Колекції документів і матеріалів Служби бепеки ОУН-УПА на Тернопільщині (Озернянський архів)» та № Р-3432 «Колекції документів і матеріалів про визвольні змагання ОУН-УПА», – зауважила Тереза Богданівна.
На жаль, у фонді наявні також документи із згасаючим текстом. Через це необхідно провести низку заходів для їх відновлення новітніми методами.
Історичний коментар:
Кандидат історичних наук Сергій Волянюк:
– Чортківсько-Бережанська округа, яка охоплювала південні та західні частини Тернопільської області, була створена у 1945 році. Існувала вона до 1949 року та була поділена на 4 надрайонних проводи ОУН – Борщівський, Заліщицький, Чортківський та частково Бережанський. Ці частини округи робили певні звіти. Якраз саме ці документи і ввійшли до бідону. Підпільники закопали його, аби зберегти до нашого часу.
Також в рамках презентації давніх документів Чортківсько-Бержанської округи ОУН Державний архів Тернопільської області отримав дитячі малюнки з рук захисника України. Передав ілюстрації на зберігання український журналіст, учасник бойових дій на Сході України, волонтер та архівіст Ігор Крочак.
– Робота працівників архіву є дуже важливою, адже вони по крихтах збирають цінну інформацію. Зараз точиться багато наукових дискусій. Росія почала використовувати документальні джерела, які вона в нас узурповано забрала. У часи СРСР великий пласт документів слідчих органів потрапив до Москви. Навіть будь-який найменший документ важливий для нас не лише у плані пізнання історії, але й для нашої сьогоднішньої боротьби, – зазначив Ігор Крочак.
Як розповів журналіст, частину переданих малюнків діти присилали на позиції 131-го окремого розвідувального батальйону, інші – передали на передову волонтери ГО «Схід та Захід єдині».
– Я стараюсь зберігати дитячі малюнки чи передавати свої враження у віршах. Все, що не становить державної таємниці, я намагаюсь передати для широкого доступу, адже це – наша історія. Всі інші події, які є вагомими, буде акумульовано в книгах через певну кількість років. Звісно, може й бути таке, що деякі дані ніколи не оприлюднять, адже далеко не все можна відкривати для загалу, – додав Ігор Крочак (позивний «Архівіст»).
Катерина ШАБЛІЙ