З 13 по 17 березня делегація у складі народного депутата України Олега Барни, представників Мінагрополітики України, органів виконавчої влади й місцевого самоврядування Борщівського району, працівників Борщівського агротехнічного коледжу побувала у Норвегії з метою вивчення досвіду використання відновлювальних ресурсів, біоенергетики, альтернативних видів палива. Я поцікавилась у директора Борщівського агроколеджу Ярослава Козія його враженнями.
– І викладачі, і студенти, – сказав Ярослав Васильович, – постійно беруть участь у різних загальнодержавних і міжнародних заходах. Адже саме випускникам профільних аграрних навчальних закладів у перспективі доведеться виходити на ринки Європи з вирощеною та виробленою продукцією. А нині треба опановувати передові технології, вивчати передові досягнення у сільському господарстві і досвід використання відновлювальних джерел енергетики.
До слова, норвежці пообіцяли найближчим часом завітати на Борщівщину й інвестувати кошти у розвиток центру біоенергетики. До співпраці запрошують і наш коледж.
– Що корисного можна почерпнути з досвіду скандинавських колег?
– Норвежці мають чим поділитися з нами. Наприклад, як отримати максимально високі врожаї з невеликої площі орної землі (у Норвегії її лише 4%). Або, скажімо, технологією виготовлення біогазу з деревних відходів.
У Норвегії створені енергетичні комплекси відновлювальної енергетики, тому тут найдешевша електроенергія в Європі. Цю практику також варто запозичити.
– Ярославе Васильовичу, знаю, що Борщівський агротехнічний коледж належить до п’ятірки кращих аграрних навчальних закладів України. Отже, вам і започатковувати впровадження кращого європейського досвіду.
– Так, ми готуємо молодших спеціалістів аграрної галузі. У нас навчається понад 800 студентів, котрі здобувають освіту із шести спеціальностей за денною і заочною формами навчання:
«Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва», «Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установок в агропромисловому комплексі», «Виробництво і переробка продукції рослинництва», «Комерційна діяльність», «Будівництво та експлуатація будівель і споруд», «Монтаж, обслуговування устаткування і систем газопостачання». Серед робітничих професій: «Слюсар з ремонту сільськогосподарської техніки та устаткування», «Тракторист-машиніст» категорії А1, А2, В1, «Водій» категорії В1, С1, С, «Електромонтер», «Лаборант хімічного аналізу» та інші. За роки існування – від однорічної сільськогосподарської школи, технікуму механізації і електрифікації сільського господарства до агротехнічного коледжу – випущено понад 15 тисяч спеціалістів.
– У якому стані матеріальна база?
– Її ми зберегли, але нині вона потребує суттєвої модернізації. Значною мірою цю ситуацію покращує функціонування Регіонального навчально-практичного центру, одного з одинадцяти, що діють в Україні. На його базі торік пройшли підготовку більше 6 тисяч слухачів, серед них – 851 чоловік з професійно-технічних навчальних закладів Тернопільщини.
Для проживання студентів є два гуртожитки на 720 місць. Маємо і спортивний комплекс, в який вкладено більше 2 млн. грн. За підсумками Всеукраїнського огляду-конкурсу спортивних баз, його визнали найкращим в Україні. А збірна команда коледжу з волейболу двічі ставала чемпіоном України.
– А як щодо студентського дозвілля?
– Маємо палац студентів з актовим залом на 500 місць. У книжковому фонді бібліотеки – понад 75 тисяч книг. Організовано роботу гуртків художньої самодіяльності, клубів за інтересами.
Підсумком роботи колективу художніх керівників навчального закладу є щорічні призові місця в обласних творчих звітах. Фольклорно–етнографічний театр коледжу двічі ставав володарем гран-прі Всеукраїнського фестивалю художньої творчості «Софіївські зорі».
– Серед пріоритетів залишається практична підготовка майбутніх фахівців…
– У цьому полягає специфіка аграрної справи. Обов’язковою складовою підготовки фахівців є проходження всіх видів практик, а також підготовка та захист дипломного проекту. З цією метою функціонують лабораторії, навчально-виробничі майстерні, цехи, полігони, колекційно-дослідне поле. Студенти обробляють приблизно 500 га поля. Маємо фруктовий сад, теплицю.
– До вашого закладу вступають випускники дев’ятих та одинадцятих класів?
– Не тільки, впродовж трьох останніх років у коледжі навчалися 192 випускники профтехучилищ. Наші випускники здобувають освіту у сімох університетах Чернівецької, Тернопільської, Львівської, Хмельницької, Одеської, Харківської областей.
Нині з нетерпінням чекаємо на прийняття законів «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту». Розуміємо потребу реформування галузі. А водночас запрошуємо бажаючих навчатися у Борщівському агротехнічному коледжі.
Розмовляла Галина ВАНДЗЕЛЯК
Leave a Reply