Справжня зимова негода, яка раптово насунулась на Україну, показала неготовність до холодних і сніжних зим. Синоптики прогнозують люті морози, а закордонні спеціалісти з гідрометеорології попереджають: холодно буде у найближчі роки. Відтак питання енергозбереження постає по-новому, адже потрібно думати й про зменшення сум у рахунках за комунальні послуги, і про збереження тепла в умовах суворих зим.
Останні вихідні принесли на Західну Україну сильні снігопади, вітри та похолодання. На Тернопільщині десятки сіл залишились відрізаними від зовнішнього світу через переметені дороги. Понад 300 населених пунктів у критичний час залишились без електроенергії. Чимало людей через це мерзли у холодних домівках.
Ця ситуація вкотре показала, яке велике значення має енергоефективність і збереження тепла, вважає керівник будівельної компанії «Креатор-Буд», економічний експерт Ігор Гуда. На його думку, Україна, яка нині почала приділяти увагу енергоефективності, має пришвидшити темпи та впроваджувати технології, які зможуть допомогти українцям берегти тепло та електроенергію у їхніх оселях, а також зменшувати суми в платіжках за тепло та електроенергію.
— Ми часто говоримо про досвід Європи, дивлячись на успіхи сусідніх країн в питаннях енергоощадження. На жаль, відстаємо на кілька десятиріч. Країни пострадянського простору почали впроваджувати заходи з енергоефективності ще в 90-х роках. Ми надолужуємо це лише сьогодні. Країни Північної Європи, для прикладу, почали приділяти значну увагу енергоефективності ще з 70-80-х років. Там найкраще знають, яка цінна енергія, тому на цей час встигли найбільше. Якщо казати про розхід енергії, то в північних країнах він – найменший, — зазначає Ігор Гуда.
В ЄС показник середніх витрат енергії становить не більше 150-200 кВт. год/м кв. В Україні 205-400 кВт. год/м кв. А північні країни Європи мають добре ізольовані будівлі – 120-150 кВт. год/м кв. Утім, такі цифри – результат багаторічної роботи. Так, Норвегія, скажімо, програму енергоефективності розробила ще в 70-х роках.
— У Швеції активно застосовують економічні стимули для популяризації використання альтернативних і нетрадиційних джерел енергії. Там звільняють від податків, а субсидії надають не на оплату комунальних послуг, а на впровадження заходів з енергоефективності, наприклад, на реконструкцію старих будинків, — розповідає Ігор Гуда. – Звісно, більшість українців просто не в змозі самостійно модернізувати своє житло чи впровадити енергоефективні технології. Для того, щоб Україна наздогнала країни Європи і могла ефективно використовувати ресурси, потрібна, передусім, допомога від держави національного масштабу, адже підтримки потребує кожна українська родина. Тому закликаю місцеві й обласні органи влади врахувати негативний досвід снігових днів листопада й закласти в свої бюджети на наступний рік додаткові витрати, зокрема, на програми впровадження енергоефективних технологій.
На знімку: економічний експерт Ігор Гуда
Leave a Reply