Чим «проштрафилися» люди і чи повинні повертати гроші державі?

«Як ви думаєте: мені докажуть, що я в Польщі щось заробляла? А, може, я просто відпочивала чи в родичів гостювала? Тепер до Польщі не їздить хіба дуже ледачий. То що: у всіх відберуть допомогу малозабезпеченим?» Відвідувачка редакції сипала запитаннями і відразу ж сама на них відповідала. Втім, зборівчанка усе-таки хотіла, аби розвіяли її сумніви та страхи. Вимогу повернути неправомірно отриману державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям  почули уже багато жителів області.
Як свідчить судова практика, управління праці та соціального захисту населення дедалі частіше звертаються з позовами до суду про стягнення різних видів соціальної допомоги, вважаючи, що одержувачу ці кошти дісталися неправомірно.
Чим «проштрафилися» люди і чи повинні повертати гроші державі? Почасти йдеться про значні суми – 30-40 тисяч гривень, а є навіть випадки, де фігурує і 100 тисяч гривень. Наразі у судах області є багато справ, які стосуються виплат за минулі роки: 2013-2016. Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім’ям державної соціальної допомоги, передбачені Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям» № 250.
Визначено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям – щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї; малозабезпечена сім’я – сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.
Для призначення допомоги заявник заповнює декларацію про доходи та майно (на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) і своїм підписом підтверджує, що всі наведені відомості є повними і точними, що громадяни, зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), та члени їх сімей, які претендують на отримання соціальної допомоги, інших джерел доходів і натуральних надходжень не мають.
Якщо ж буде з’ясовано, що сім’я приховала якісь статки, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, органи соціального захисту населення діють за таким алгоритмом. Визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення, залежно від матеріального стану сім’ї; повідомляють сім’ю про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
 
Водночас законодавством чітко передбачено умови, за яких державна соціальна допомога не призначається. Це: якщо у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. м на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. м на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).
Нещодавно в інформаційному просторі великого резонансу набув випадок: з однієї родини у судовому порядку намагаються стягнути соціальну допомогу через те, що у її власності є ще один будинок. Наразі справу не вирішено. Але варто зауважити, що такі прецеденти у межах області уже були, і людям доводилося повертати отримане. Скажімо, жителька Кременеччини повернула державі 40 тисяч гривень допомоги, оскільки не вказала у заяві, що має у селі два домоволодіння.
Також багато одержувачів «погоріли» на автомобілях. Колись продали автівки за довіреностями, відтак вважали, що транспорт уже не є їхньою власністю, хоча насправді формально він числиться за ними.
А от те, що перебуваючи за кордоном, одержувачі допомоги мали якісь додаткові заробітки і не задекларували їх, – наразі такими аргументами управління праці та соціального захисту населення не оперують, оскільки не мають належних доказів. Сам факт, що людина перебувала за кордоном, не означає, що вона отримувала там якісь доходи. До запитів в інші країни поки що не дійшло. Хоча, коли йдеться про стягнення платні з опікунів, достатньо інформації УСБУ про перетин кордону. З цієї інформації видно, що людина перебувала за межами країни, відтак не доглядала за престарілим чи інвалідом.
Чи завжди суди задовольняють позови управлінь? Далебі не завжди. Наприклад, у кременецькій справі про стягнення неправомірно отриманої державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям суд став на бік одинокої матері. У жінки хотіли забрати допомогу через те, що вона на час подання заяви про призначення допомоги перебувала у Польщі, а отже не могла подати таку заяву. Водночас законом передбачено, що заявник повинен це зробити власноручно. Жінка зізналася, що зробила це за неї мати. Дитина має захворювання серця, і мати була у Польщі саме для того, щоб домовитися про лікування. Тож суд не задовольнив позов управління, аргументуючи, що з боку одержувачки допомоги не було зловживання правом.
Слід знати, що не в усіх випадках правомірно вимагати повернення якихось коштів. Відповідно до Цивільного кодексу,  не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Більше того, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу має бути покладений на державу, помилки не можуть виправляти за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Отож, якщо в соціальних працівників виникли якісь претензії і прозвучала вимога: повернути гроші, варто звернутися до юристів і з’ясувати, наскільки правомірною може бути така вимога.
 
Ольга КУШНЕРИК