Життя "солодке": чарка медівки та хліб з медом на закуску…

Сільські обрії
Днями члени Спілки пасічників Тернопільщини, яку очолює Юрій Березовський, зібрали на Форум бджолярів області усіх дотичних до медової справи.
За словами першого заступника голови облдержадміністрації Івана Крисака, раніше не було жодного великого господарства, де б не було пасіки, нині ж вони перемістилися здебільшого у приватні господарства і перейшли з промислових обсягів на значно менші, компактніші. Бюджетні програми для розвитку галузі також майже відсутні через те, що бджолярі не ведуть статистики, не окреслюють перед державою своїх конкретних проблем.
Тому на рівні області було вирішено підписати відповідний  меморандум   для взаємовигідного партнерства між ОДА, департаментом АПК, громадськими організаціями, що представляють пасічничі інтереси.
Основною темою на  зустрічі  було питання про стан та перспективи розвитку галузі бджільництва на Тернопільщині, а також створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів за різними напрямками спрямування.
До слова, нині  в області утримують майже 54 тисячі   бджолосімей. Минулого року було вироблено  1348 тонн меду. Загалом виробництво меду за останні вісім років зросло в 2,7 раза.
Україна ввійшла у трійку експортерів меду. Торік через митницю пройшло 69,7 тис тонн меду, отримано понад 200 млн грн  виручки.
Нині гостро стоїть питання про збільшення  врожайності сільгоспкультур  за рахунок бджолярства. Адже врожаї соняшника, гречки тощо таким чином  можна збільшити на 40 процентів. До слова, у деяких країнах аграрії платять пасічникам  за запилення рослин. А у нас часто між ними виникають конфлікти через недостатнє інформування про застосування хімічних препаратів, які здатні згубити бджіл.
Також йшлося про те, що треба садити акації, липи,  клени, збільшувати популяцію бджіл. А то часто в Україні можна зафіксувати, що липи садили за  царської Росії,  а акації –  за СРСР. І це правда – ми дерева  вирубуємо часто, а  садимо медоноси – рідко.
Треба паспортизувати пасіки, навчити пасічників виготовляти якісний мед за світовими стандартами.  Створити карти полів області, пасік та їх розміщення. Намагатися працювати не з хімікатами, а з натуральними екологічно чистими препаратами.
Є ж у  кого вчитися. Так,  більшість поляків-пасічників об’єднані, мають значну  підтримку від Євросоюзу. В Ізраїлі, для прикладу, також окреслюють територію, де може стояти пасіка. Їх вулики з чіпом – ні вкрасти, ні посунути.
Окремим пунктом була доповідь директора благодійного фонду «агрохолдингу «Мрія»  Василя Мартюка про кооперацію та програми зі співпраці з пасічниками щодо запилення культур, вивезення вуликів на поля, створення карти медодайних культур. Щодо створення кооперативів та робочих місць, то «Мрія» виступала досі за створення та розвиток здебільшого ягідничих, овочівничих, молочних кооперативів. Тепер до цього переліку додалися і пасічничі.
Друга частина заходу була присвячена  практичній частині. Фахівці розповідали пасічникам про лікування бджіл, причини загибелі бджіл після зимівлі тощо. Особливо цікавими були доповіді гостей – представників Спілки пасічників України та науковців Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича.

Галина ВАНДЗЕЛЯК