Віднайдено найбільший архів ОУН з унікальними документами, датованими 1948-1951 роками, особистими речами повстанців та понад трьома десятками малюнків Ніла Хасевича, виконаними ним особисто та у співпраці з учнями-графіками з підпілля, що тепер стануть частиною нової виставки у Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини.
Серед вказаних робіт школи Хасевича є дві роботи, які раніше дослідникам не зустрічалися.
“У переліку робіт, серед іншого, є зображення провідника ОУН Степана Бандери та першого командира УПА Клима Савура. Також роботи, де показано тяглість поколінь: зображено княжу добру, козаків, повстанців, колгоспне рабство, героїв Крут і Базару”, – каже директор музею Євген Філь.
На презентацію архіву українського підпілля ОУН завітало чимало охочих побачити цінну історичну знахідку.
«Тернопільський архів, який пролежав у землі 70 років, вважають найбільшим з усіх раніше знайдених. Ці скарби – складова архіву ОУН, який виявили на Бережанщині у трьох металевих бідонах», – написав на своїй сторінці у Фейсбук колишній нардеп Юрій Сиротюк.
У трьох бідонах, знайдених пошуківцями Андрієм Хруником і Андрієм Остапом, знайшли речі повстанців: вишиванку, фотоапарат, булавки, нитки, центральні й пропагандистські видання підпілля ОУН і УПА, листівки, звернення, бофони, брошури тощо, а також бібліотеку, складену з радянських книжок.
Архів ОУН, датований 1948-1951 рр., знайшли поблизу с. Малинівка у лісовому масиві, перший бідон – 13 жовтня 2021 р. на глибині 40 см, а другий і третій – 14 жовтня 2021 р. на віддалі 10 м один від одного (у вигляді трикутника).
Уже 17 жовтня 2021 року Євген Філь разом із представником геодезичної служби Романом Стецем зробили прив’язку до місцевості та карти, а також відзняли ці місця.
Важливими матеріалами знахідки є звіти теренових осередків ОУН, датовані 1949-1951 рр., з Тернопільщини, а також із Львівського краю ОУН і Волині (Берестейщина, Рівненщина, Житомирщина та ін.). На значній частині пакетів і конвертів є цифронім «579», що належав організаційному референтові ОУН Подільського краю Іванові Прокопишину («Бурлан», «Модест»; уродженець с. Теляче, 1924 р. н.), який загинув 6 листопада 1951 р. на хуторі Підболото біля с. Темногайці, що на Шумщині. У підпіллі «Бурлан» кілька разів був відзначений повстанськими нагородами, отримав звання сотника-політвиховника.
На частині інших пакетів і конвертів були зазначені цифроніми «Д-48», «СК-9» та «КР-3»…». «Д-48» – це цифронім Йосипа Демчука («Луговий», «Стріла»; уродженець с. Петриків Тернопільського району, 1923 р. н.), який із 1949 р. розбудовував на території Вінниччини округу ОУН, а в лютому 1951 р. був заарештований органами МВС у м. Вінниця. В обласній тюрмі був закатований 22 жовтня 1952 р.
«СК-9» – цифронім Михайла Качанівського («Качур», «Скоб») – Кам’янець-Подільського окружного провідника ОУН, який потрапив у полон у листопаді 1951 р., а «КР-3» – цифронім Ілярія Сказінського («Крига», «Тимчук»), який у 1949-1951 рр. виконував обов’язки Чортківського окружного провідника ОУН і був співробітником крайового осередку пропаганди ОУН Подільського краю. Його заарештували у травні 1951 р. і прилюдно стратили 28 жовтня 1951 р. у м. Чортків.
Як поінформував Євген Філь, уже укомплектували 16 пакетів документів. За матеріалами архівної збірки сформували 28 справ, які об’єднують 250 звітів теренових осередків ОУН: фінансові, інформаційні, пропагандистські, повідомлення про бої, списки полеглих та інше. Зокрема, містяться звіти теренових осередків ОУН, датовані 1949-1951 роками.
Що цікаво, серед іншого в бідонах “збереглися” фотоапарат «Москва» та понад 10 оригінальних карт німецького часу. Також є львівська вишита чорна сорочка, яка, ймовірно, належала організаційному референтові ОУН Подільського краю Іванові Прокопишину.
Деякі цифроніми ще не розшифровані, однак пошук даних ведеться спільними силами музейних працівників, краєзнавців і науковців із Тернополя, Києва, Львова, Рівного.
Деякі з документів потребують реставрації. Наразі в музеї вже шукають кошти для проведення цих робіт та сподіваються на людей доброї волі, готових допомогти у звершенні цієї благородної справи.
Галина САВЧУК
