Сергієві було б 60

11 листопада відомому тернопільському поетові Сергієві Сірому виповнилося б 60… За однієї, але суттєвої умови – якби він дожив до цього часу. На жаль, важка і безжальна хвороба поставила хрест на його життєвих планах, на його творчості, на його любові до рідного міста…

«Місто, де квіти і зорі

Зводять кохання мости,

Де став є, що схожий на море…

Тернопіль – це ти!

Тернопіль, Тернопіль, Тернопіль –

Вартий пісень і поем.

Тернопіль, Тернопіль, Тернопіль –

Казка, в якій ми живем».

Ця пісня на слова Сергія Сірого стала своєрідною візитівкою рідного міста. «Я дуже люблю Тернопіль. Він справді фантастично гарний, казковий! Чого тільки варта його перлина — став! Моє рідне місто надихає поетів, які присвячують йому все нові й нові твори–освідчення у любові. Щасливий і гордий, що залишу людям і свою присвяту…» – сповідався автор в одному інтерв’ю.

А загалом перу Сергія Сірого належать більше 200 віршів, що покладені на музику і нині звучать на українській та зарубіжній естраді. Його пісні з успіхом виконують імениті виконавці та юні «зірочки». Пісні на слова поета «Українська родина», «Пісенні Медобори», «Хотинський піснецвіт», «Ліра Гіппократа», створені у співавторстві з відомими українськими композиторами, є музичними хітами однойменних всеукраїнських мистецьких фестивалів.

Однією із найкращих пісень про Героїв Небесної сотні інтернет-спільнота визнала твір поета-пісняра «Серце плакало». А «Молитва за Україну» Сергія Сірого — своєрідний величний гімн нашому народу, «одвічній правді на землі» — увійшла до репертуарів багатьох вокалістів.

Сірий Сергій – поет-пісняр за покликанням і журналіст за фахом. Заслужений діяч естрадного мистецтва України, член творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України», Національної спілки журналістів України та Спілки письменників-слов’яністів. Нині на честь тернопільського митця у Києві на вул. Івана Мазепи зростає дерево його пам‘яті. Сергій – автор двох нашумілих збірок еротичної поезії «Твоє тіло – наркотик» та «Пожежа тіл».

За життя письменник двічі ставав лауреатом престижного міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».

А вже після смерті, у 2018 році, ще тричі отримував «корони». Дві пісні для дітей вибороли одразу «золото» і «срібло». А пісня-реквієм «Чорний ворон», приурочена захисникам України на східному фронті, отримала спеціальну відзнаку «Коронації слова-2018». Тоді засоби масової інформації писали: «Цьогорічна церемонія відкрила Україні і світові імена «зірок» сучасного літературного простору. Уже втретє високо відзначено доробок нашого земляка, талановитого тернопільського поета-пісняра Сергія Сірого. Його твір «Чорний ворон» отримав спеціальну відзнаку в номінації «Пісенна лірика».

…«Де чорний ворон,

Там дим і порох,

Зрошене болем

Стоптане поле.

Там мати сива

За вбитим сином

рида…» – йдеться в пісні.

Але в той момент уже ридали і за Сергієм. «На жаль, сталося так, що Сергій Сірий торік в останні тижні свого земного життя ще встиг відправити на конкурс «Коронація слова – 2018» чудовий текст пісні, присвяченої подіям на Донбасі, але йому вже не судилося цьогоріч піднятися на сцену й отримати цю «корону». Йому не судилося почути вітальні слова друзів, колег по творчості і тих, хто по-справжньому щиро шанував його талант. Так розпорядилася доля… Але навіть з Вічності Сергій Сірий подбав про рідний Тернопіль, адже цьогорічна «Коронація слова» вже стала історією, в яку вписане і його ім‘я – єдиного із тернопільських літераторів».

Справді, Сергій Сірий залишив рідному Тернополю свій храм душі – у піснях, віршах і прозі. А що ж Тернопіль? Так,

5 листопада 2018 року на вул. Броварній, 21 відбулося урочисте відкриття меморіального знака пам‘яті Сергія Сірого. А цього року на День міста він посмертно удостоєний високого звання «Почесний громадянин міста Тернополя»…

Та от 11 листопада, в день ювілею Сергія, до дружини Галини, як зізналася вона сама, телефонували зі Львова (де, як не дивно, створили фанклуб Сергія Сірого), Луцька, Рівного, Івано-Франківська, Вінниці та навіть Краматорська і Маріуполя, де організували вечори пам’яті Сергія. Тільки не було жодного дзвінка з Тернополя… Хоча, один дзвінок таки був. Телефонували з обласного краєзнавчого музею, куди Галина Сіра назавше віддала у музейні фонди найдорожче, що в неї залишилося – особисті речі Сергія. Принаймні там розуміють, яке надбання отримали.

Василь ТОМИН

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*