Поступ поміж ворогів, пандемії і споконвічне «Щоб дітям жилося краще»

Такою є наша Україна на 29-му році незалежності.
Через кілька днів, 24 серпня, країна святкуватиме 29 років незалежності. За цей час на її долю  випало чимало випробувань, і боротьба досі триває. Сьогодні ми змушені відстоювати незалежність, захищаючи кордони від ворога, протистояти світовій пандемії коронавірусу і продовжувати розбудовувати країну.
Медична реформа
Уже понад півроку в світі вирує пандемія COVID-19. Як і в більшості країн, медична система України не була готова до такого виклику, однак мала швидко адаптуватися. Задля боротьби з хворобою у квітні створено спеціальний Фонд боротьби із поширенням коронавірусу, його кошти витратили на закупівлю медичного обладнання і підвищення зарплат лікарям. Зокрема, 5,9 мільярда гривень спрямували на доплати та надбавки медикам, 5,3 мільярда гривень – на обладнання для опорних лікарень, 2,9 мільярда гривень – на оновлення лабораторій МОЗ і закупівлю медичних засобів.
Крім того, попри пандемію, 1 квітня в Україні стартував другий етап медичної реформи. Змінився підхід до фінансування спеціалізованих лікарень. Медзаклади перейшли  до діяльності за  принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Лікарні стали автономними одиницями, які уклали фінансові договори з Національною службою здоров’я. Стартувала програма медичних гарантій, яка складається з 27 пакетів послуг. Зокрема, це пологи, допомога у разі інсульту та інфаркту тощо. Кожну послугу, яку надає медзаклад, оплачує Національна служба здоров’я.
Уже з 1 вересня мають зрости зарплати українських медиків. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов уточнює деталі підвищення: «Лікарям – у розмірі 70% від посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядом єдиної тарифної сітки, фахівцям з базовою вищою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей – у розмірі 50% мінімальної заробітної плати. Молодшим медичним сестрам – у розмірі 25% мінімальної заробітної плати».
Ринок землі
Багато років українські політики сперечались щодо зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Поставити крапку у цьому питанні вдалося тільки цієї весни. 31 березня Верховна Рада ухвалила закон, що дозволяє українцям продавати і купувати землю сільськогосподарського призначення.
Відповідно до нього, ринок землі запрацює 1 липня 2021 року. Впродовж перших років в обігу будуть лише приватні паї, продаж державної землі сільськогосподарського призначення буде заборонений. Крім того, закон передбачає обмежену концентрацію землі в одних руках – 100 гектарів.
Питання продажу землі іноземцям мають винести на референдум. Проте, незалежно від його результатів, закон забороняє іноземцям купувати землю у 50-ти кілометровій прикордонній зоні. Не зможуть придбати українську землю росіяни та компанії, власниками яких є росіяни чи власників яких неможливо визначити.
«Велике будівництво»
Жахливий стан українських доріг є проблемою протягом усіх років незалежності. Причина тому – корупція та відсутність системного підходу до будівництва. Надія розірвати це замкнене коло з’явилась цього року. У березні стартувала програма «Велике будівництво», яка передбачає прокладання і реконструкцію 4 тисяч км доріг за рік. За словами голови Укравтодору Олександра Кубракова, до кінця липня в Україні вже оновлено у півтора раза більше доріг, ніж за весь 2018 рік, а саме 1 450 км. Наразі лідерують Закарпатська, Запорізька, Луганська та Харківська області. У кожній з них влаштовано понад 100 км доріг.
Водночас «Велике будівництво» – це не тільки дороги. Програма також передбачає спорудження сотень соціальних об’єктів – шкіл, садочків, лікарень і стадіонів. Якщо реалізація буде успішною, то наступного року дія програми пошириться на культурні об’єкти.
Децентралізація
До 2020 року в Україні діяла радянська система районування. Вона вже давно не відповідала потребам сучасності, адже з минулого століття чимало змінилось: кількість жителів, економічна зайнятість, співвідношення між сільським і міським населенням. Наслідок цього – дисбаланс між районами і відсутність ефективного управління територіями. Аби змінити ситуацію, Верховна Рада втричі скоротила кількість районів, утворивши замість 490 136 нових.
За словами експертів, такий поділ є кроком до продовження децентралізації і створення спроможних громад. Адже саме громади перебирають на себе повноваження ліквідованих районних центрів. Адміністративні послуги населення отримуватиме у своїй громаді, а основні фінансові ресурси – місцеві податки, збори, освітню субвенцію – будуть зараховувати до бюджетів місцевого самоврядування.
«У нас є певна радянська спадщина – люди звикли їздити в районні центри, там є «Білий дім», адміністрація, пам’ятник Леніну і загалом районний центр – це центр життя. Ні, вже не так! У нас фактично кожен центр громади став районним центром у колишньому розумінні, де має бути культура, ЦНАП, пам’ятника Леніну, бажано, щоб не було», – пояснює радник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря.
Завдяки реформі місцеве самоврядування має перейти від декларативного формату до фактичного. Місцеві вибори 25 жовтня відбуватимуться вже у нових районах.