Область перекроїли: хто залишиться вдома, а кому – в невістки?

Із сімнадцяти районів Тернопільщини утворили три: Тернопільський, Кременецький, Чортківський.  
 
Утворення – штучні
 
Районування, як черговий етап децентралізації, охопило усю країну. Наприкінці минулого тижня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні затвердив список 129 районів в Україні замість 490 існуючих.
Для чого це зробили? За словами прем’єра Дениса Шмигаля, досі існуючий районний поділ був утворений ще в СРСР, у першій половині минулого століття. Зараз він не відповідає сучасним стандартам адміністративно-територіального поділу на субрегіональному рівні. Для прикладу: є райони, де проживають 5 тисяч, і є райони, де проживають 180 тисяч людей. Великі перекоси у субвенціях, дотаціях. Відповідальність у таких районах однакова, а навантаження різне.
Втім про черговий етап децентралізації мовилося уже давно. Натхненником і  послідовним реалізатором реформи з децентралізації є наш земляк, заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. Суть децентралізації – передати основну частину повноважень і фінансів на найбільш низовий рівень.
Якщо у процесі утворень об’єднаних територіальних громад велися неабиякі суперечки у публічній площині – доходило до мітингів, перекривання доріг, то районування відбувається відносно спокійно. Мабуть, пристрасті вгамував коронавірус. Хоча незгоди достатньо. 
За якими правилами область ділили «на три»? У Міністерстві розвитку громад та територій зазначили, що карти майбутніх районів підготовлені на основі пропозицій обласних державних адміністрацій та тривалих консультацій з асоціаціями й експертним середовищем. Рекомендації визначають нижчу межу кількості населення в майбутньому районі – 150 тисяч жителів. Цей критерій, в свою чергу, базується на «Номенклатурі територіальних одиниць NUTS-3» Європейського Союзу.
Деякі фахівці є противниками районування, мовляв, доцільніше трирівневе адміністрування: держава-область-громада. Район – паразитичне бюрократичне утворення, де буде ділитися й зникати бюджет, і цей процес годі проконтролювати. Натомість у Мінрегіоні й не приховують, що райони є штучними утвореннями – для організації на їх території, насамперед, державної виконавчої влади, але наголошують: з максимальною ефективністю та з мінімальними затратами на її утримання.
Чи стане людям легше від районування? 
Реформатори переконують: послуги, які раніше громадяни отримували в райцентрах, надаватимуть на найближчому до людей рівні – рівні громад, як це сьогодні вже відбувається в об’єднаних громадах, у Центрах надання адміністративних послуг.
 
Різна віра, менталітет…
 
Видається, спочатку буде важко і незвично. Наші люди знали, в який бік відчиняються двері місцевих білих домів, до кого звертатися для вирішення проблеми. А як же з віддалених до райцентру громад їздити до райдержадміністрацій, якщо відстань велика? На це  В’ячеслав Негода відповів: «Ми повинні створити систему послуг, коли не люди мають їздити до влади, а навпаки – влада до людей». 
Звучить гарно, та чи так буде, і коли?..
Наразі більше питань, ніж відповідей. Скажімо, проектну Збаразьку ОТГ віднесено до Тернопільського району, Вишнівецьку – до Кременецького. Тому виникає безліч питань щодо спільного майна громад Збаразького району, доля якого уже найближчим часом може вирішуватися в нових об’єднаних райрадах. Як ділитимуть «маєтки»?
Виявилося, що приєднання до районів у деяких громадах стало несподіванкою. До В’ячеслава Негоди публічно звернувся голова Залозецької селищної ради Любомир Фесик:  «В поділі області на райони я брав участь з 2002 року. Звичайно, вони були попередніми і, на превеликий жаль, не мали продовження та завершення. Ви це знаєте краще за мене. Жодного разу у тих поділах, про які мені відомо, Залозеччина не відносилась до Кременецького району. На сьогоднішні: з кінцевих сіл громади до м.Кременець – 75 км; населення наше ні за яким промислом, послугою не вирушало в цей бік. У населення різний менталітет та віра. До обласного центру – 38 км. Залізці, як автопасажирський вузол, – 80 відсотків маршрутів спрямовані в м. Тернопіль. Населення – 95 відсотків з тих, що працюють не в околицях селища, доїжджають в Тернопіль. Угода про надання медичних послуг (тих, що не надає наша лікарня) укладена з другою міською, до того ж люди додатково «мають своїх лікарів» в обласному центрі, а не в Зборові (переважною частиною), і аж ніяк не в м. Кременець. Гадаю, ви пам’ятаєте дорожню неприємність – «лосятинський серпантин», особливо в зимовий період і т.д. Щиро надіюсь на ваше розуміння.
 Під час розмови з головою ОДА в Тернопільській області Трушом В.Л., яка відбулась 04.06.2020 року, було запевнено, що весь Зборівський район, в т.ч. Залозецька ОТГ, потрапляють до Тернопільського району. 
Сподіваюся на зважене рішення. Це не моя думка, а воля 99 відсотків населення. Дякую. Якщо є необхідність, готовий приїхати. З повагою, Любомир Фесик».
 
Що буде з районними радами?
 
Районні ради передбачені чинною Конституцією України, а отже, вони діятимуть і на рівні нових районів. Інший варіант можливий лише після внесення відповідних змін до Основного Закону.
За словами В’ячеслава Негоди, 12 червня Уряд також схвалив законопроект щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів, де прописано чітку регламентацію подальших кроків.
Серед іншого, проектом документа визначено, що повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України, припиняються в день набуття повноважень райрадами, обраними на відповідних перших місцевих виборах у новостворених районах.
Також у законопроекті зазначається, що обрані райради нових районів з дня набуття ними повноважень є правонаступниками всього майна, прав та обов’язків районних рад, території яких було включено до складу відповідного нового району.
Проектні норми регламентують і питання утворення та реорганізація районних рад як юридичних осіб.  
Питання формування обсягу повноважень районних рад, як повідомив заступник міністра, ще узгоджується з профільними міністерствами. Попередньо, до власних  повноважень райрад належатиме управління майном спільної власності територіальних громад району і розмежування майна між територіальними громадами.
Щодо делегованих повноважень, які будуть визначені секторальними законами, ще тривають консультації. 
«Принциповою є позиція, що жодне повноваження райрад не повинно дублюватися чи пересікатися з повноваженнями органів місцевого самоврядування територіальних громад. Вони мають стосуватися лише об’єктів спільної власності територіальних громад на період до повної чи часткової передачі їх громадам. Не буде ніякого підпорядкування органів місцевого самоврядування територіальних громад районним радам ні адміністративно, ні фінансово», – зазначив В’ячеслав Негода. 
 
Цьогоріч райдержадміністрації не ліквідовуватимуть
 
За  словами В’ячеслава Негоди, утворення, реорганізація, ліквідація районних державних адміністрацій може розпочатися у 2021 році.
«Готується нова редакція проекту Закону «Про місцеві державні адміністрації». Ним і буде визначено їхні повноваження, регламентовано діяльність РДА, структура, чисельність. Пропозиції до законопроекту пройдуть широкі публічні обговорення. З прийняттям відповідного законодавства, уряд прийме низку рішень щодо формування нових РДА та часові рамки перехідного періоду. За потреби, у районах, які будуть ліквідовані, можуть продовжити функціонування на певний період окремих структурних підрозділів РДА, які надають важливі послуги, наприклад, соціального забезпечення. Так само не передбачається якогось тотального вивільнення працівників РДА, як це сьогодні хтось лякає. По-перше, нові РДА мають стати більш інституційно спроможними і дієвими, для їх комплектації потрібні висококласні службовці, які сьогодні є в РДА. По-друге, громади отримали широкий спектр повноважень, для виконання яких також потрібні якісні кадри, яких поки що вкрай бракує. Хто б де не працював – він все одно живе в якійсь громаді, тож зможе продовжити свою роботу чи у виконавчому комітеті ради громади, чи у Центрі надання адмінпослуг… Є багато інших варіантів», – прокоментував заступник міністра.
 
Ольга КУШНЕРИК