«Настасів і настасівчани» – лебедина пісня Богдана Пиндуса

Щойно з друку:
Нещодавно у видавництві «Джура» побачила світ книга краєзнавця, світлої пам’яті Богдана Пиндуса «Настасів і настасівчани. Історико-краєзнавчий нарис».
У запропонованому виданні, присвяченому рідному селу Настасів Тернопільського району, автор використав фактологічні матеріали, почерпнуті з історичних та архівних джерел, а також почуті легенди, перекази та спогади старожилів, власний архів й особисті спостереження з галузі лінгвогеографії, топоніміки, ономастики, етно- і демографії. Згідно поданої у книжці першої письмової згадки про Настасів, цьогоріч населений пункт відзначить своє 585-річчя.
У книжці, що складається із тринадцяти розділів, вперше подана ґрунтовна археологічна характеристика села і краю, висвітлено їх історичне минуле, природно-географічні особливості та адміністративна приналежність. Книга ілюстрована великою кількістю світлин та картографічним матеріалом. Значну увагу приділено господарській і культурно-просвітницькій діяльності, розвитку та встановленню Церкви, шкільництва, але найбільше – жителям села.
У  післяслові Богдан Пиндус написав: «Писати історію Настасова, витоки якого губляться у сивій давнині, було завданням не з легких, оскільки історичні джерела та архівні документи, що збереглися, не повністю охоплюють потрібну історичну віху населеного пункту. І все ж таки я старався зібрати якнайбільше документальної інформації про село, його колишніх і теперішніх мешканців. Запропонована читачеві книжка – це данина моєї любові до тих місць, в яких я народився, де глибоко засіло моє прадідівське коріння. Ніколи не забуваймо дороги до отчого дому».
Як зазначив літературний редактор видання, краєзнавець, заслужений журналіст України Михайло Ониськів: «Богданові Пиндусу не довелося побачити головну книгу свого життя, над якою працював понад чверть віку. Але після відходу у Вічність плече його дивовижному Слову підставила родина, а саме дружина Люба Степанівна (з дому Зазуляк), їхні сини Володимир та Іван. «Настасів і настасівчани» – лебедина пісня Богдана Пиндуса, який відійшов у засвіти 10 листопада 2016 року. Але живе його село, живе його чесне слово».
Книжка (480 стор.) розрахована на всіх, хто цікавиться краєзнавством і хоче знати історію тих місць, де народився і задля яких треба боротися й жити.
 
Віктор Карпович