gazpostach

На Тернопільщині знову ожило Ватряне поле!



Два роки гостинна Бичова під Монастириськами не чула милозвучної лемківської говірки і мелодійних співанок. Два роки лемківська спільнота і шанувальники цієї самобутньої культури чекали, коли над цим сакральним місцем знову зазвучить таке дороге серцю «Гори наши, гори наши, гори наши Карпати…» і в небо поруч із Державним Прапором України здійметься штандарт Всеукраїнського товариства «Лемківщина».

І цей день настав. Минулої суботи в Бичовій відкрився ХХІІ Всеукраїнський фестиваль «Дзвони Лемківщини». Хоч великих масових заходів протягом цих двох років не відбувалося, проте, як виявляється, життя тут не стояло на місці. Товариство на чолі зі своїм багаторічним головою Олександром Венгриновичем провадило інтенсивну діяльність з розбудови музейного комплексу «Лемківське село».

Цього року музей відзначить своєрідний ювілей: у листопаді йому виповниться 25 років. У ньому зосереджено найбільшу збірку (понад 3 тис. предметів) пам’яток історії, мистецтва і побуту переселенців-лемків. Його експозиція містить власне музей, який розташований у Монастириськах, та шість об’єктів під відкритим небом в урочищі Лемківська ватра.

Як правило, більшість гостей фестивалю перед тим, як їхати до Бичової, зупиняються, щоб відвідати музей у Монастириську. Перетворення, яких він зазнав за цей порівняно короткий час, не можуть не вражати. Всі вісім експозиційних залів після ремонту мають сучасний вигляд, хороше освітлення. З’явилося багато нових експонатів, у тому числі раритетних. Серед найновіших – частина приватної колекції ідентичних лемківських костюмів Василя Джули зі США, 26 картин відомого художника Михайла Романишина подарувала його дружина. Ректор Української академії друкарства Богдан Дурняк прибув на свято з синами Данилом і Яремою, зі Львова привіз дві реставровані книги стародруків, знайдених на горищі лемківської хати першим директором музею Михайлом Тиханським. Знайдені молитовні книги були дуже знищені часом, літери на струхлявілих сторінках неможливо було розібрати. Але завдяки тому, що над ними працювали кращі фахівці протягом двох років, стародруки приведені до такого стану, що ними можна користуватися. Крім того, вони будуть доступні в оцифрованому вигляді.

У 2019 р. на Ватряному полі почалося будівництво нового приміщення музею в рамках реалізації проекту «Lemko S.V.I.T.». Ця вражаюча за своїми розмірами і архітектурою будова вже близька до завершення.

У планах – створення літнього дитячого табору відпочинку, автомобільної стоянки на 5 тис. машин, вело- і пішохідної доріжок, дитячого спортмайданчика, літніх будиночків відпочинку, наметових містечок, сектору для розташування торгових точок громадського харчування, які працюватимуть цілодобово. У великому виставковому залі  розмістять лемківські хижі всіх типів, приміщення кузні та багато ін. артефактів.

Як зазначив голова оргкомітету «Лемківської ватри», голова Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Олександр Венгринович, все йде до того, що Монастириська і Бичова в найближчому часі стануть міжнародним центром лемківської культури. «Пандемія не знищила одвічного прагнення лемків бути разом, зустрічатися, прилучатися до духовної і культурної спадщини дідів і прадідів. І, дякувати Богові, ми знову тут, у цьому нашому духовному Єрусалимі. – сказав Олександр Іванович. — Тим більш прикрим є той факт, що при всьому цьому досі ніхто не дав політичної оцінки тому ганебному актові депортації».

Але, завдяки народним депутатам України, представникам лемківської спільноти у Верховній Раді, боротьба за визнання факту депортації на держрівні ведеться як в кулуарах ВРУ, так і серед населення. Волонтери, члени ініціативної групи і в дні фестивалю працювали, збираючи підписи для звернення до Президента, голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра України. Їх необхідно зібрати не менше 25 тисяч.

Голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко наголосив: «Фестиваль є своєрідною візитівкою Тернопільщини. В урочищі «Бичова» презентують унікальні лемківські звичаї, традиції та культуру. Тому присутні мали змогу вкотре переконатися, яка багатогранна, стоголоса, яскрава та самобутня наша рідна земля! Вірю, що «Дзвони Лемківщини» й надалі об’єднуватимуть етнічних лемків, даруватимуть незабутні емоції глядачам і з кожним роком ще більше прославлятимуть наш край!»

Варто зазначити, що кожного року компанія «Контінентал Фармерз Груп» фінансово долучається до організації «Дзвонів Лемківщини». Коли починали облагороджувати урочище, в якому відбувається фестиваль, «Контінентал» долучився до спорудження каплички, встановлення сцени, допомагав облаштовувати криничку. Цього року також скерували кошти на засоби для встановлення містечка традиційної лемківської кухні. Всього від 2015 р. на підтримку фестивалю «Контінентал Фармерз Груп» спрямувала понад 300 тис. грн.

Під звуки Державного Гімну України на щоглі здіймається жовто-блакитний прапор. Звучить гімн Всеукраїнського товариства «Лемківщина», і представники від його керівництва та регіональних осередків підіймають прапор ВУТЛ.

Священники провели молебень і благословили свято, після чого було надано слово гостям та представникам влади.

На жаль, ці два роки не минули без болючих втрат. Пішла з життя голова Світової федерації українських лемківських об’єднань світлої пам’яті Ярослава Галик. Не стало поета, співця Лемківщини Анатоля Ядловського, художника Теодора Адамяка, художнього керівника монастирського хорового колективу «Яворина» Василя Барана. За них було мовлено Отченаш.

Припинили існування і деякі відомі колективи. Але все ж лемківське народне мистецтво приростає новими, молодими талантами. Чудово звучав дитячий зразковий лемківський фольклорний колектив «Гречні фраірки», запальними танцями тішив глядачів ансамбль танцю «Весна» – обидва з Монастириськ. Радо вітала публіка появу вже знайомих і новостворених мистецьких колективів.

Справжньою родзинкою цього дійства стало дефіле лемківських одностроїв від Василя Джули. Вони прибули до нас через океан, щоб ми могли побачити справжні костюми, які носили бабусі і пра-прабабусі у різних регіонах. Ґаздиня фестивалю, директор музейного комплексу Віра Дудар охарактеризувала деталі одягу, соціальні групи, яким він належав.

Немало було охочих відвідати експозиційні будиночки на Ватряному полі, столярну, кравецьку, гончарну майстерні та отримати майстер-клас із традиційних лемківських ремесел і куховарства.

За традицією, свої вироби представили понад півсотні майстрів народних художніх промислів.

Молодь потішилася на нічній забаві з участю відомих гуртів. А початок нового фестивального дня благословила Служба Божа, після чого тривали виступи та були показані тематичні документальні фільми фірми «Кінодністер».

Л. СІВКОВА








Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*