Глобальні пожежі, стихійні лиха: катастрофічні наслідки можливі!

Згідно з Вікіпедією, стихійне лихо, катаклізм – це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шкоди, порушує нормальну життєдіяльність населення, знищує матеріальні цінності.
Стихійні лиха можуть виникати як незалежно один від одного, так і зв’язано: одне з них може спричинити інше. Деякі з них часто з’являються внаслідок діяльності людини.
Стихійні лиха характеризуються значними масштабами й різною тривалістю. Окремі з них несуть загрозу людству.
Як називається стихійні лиха, які внаслідок бездіяльності людства можуть призвести до його загибелі, Вікіпедія відповіді не знає.
Учені розглядають гіпотетичний сценарій вимирання людського роду від руйнуючого зовнішнього чинника (глобальна катастрофа) чи внутрішнього деструкційного явища (третя світова війна з застосуванням зброї масового знищення та кліматично-диверсійної діяльності).
Важливо розрізняти сценарії вимирання людей і зникнення життя на Землі. Деякі можливі події (наприклад, селективна пандемія) можуть ліквідувати людство, залишаючи інші складові життя на планеті майже без втрат.
Згідно з повідомленнями в Інтернеті,  природні катаклізми лише у 2020 році завдали  різним країнам світу понад 100 мільярдів доларів сукупних збитків та призвели до загибелі понад 2 тисяч людей. Ця тенденція має місце і в 2021 році. Шість природних стихій, що відбулися в Азії, зокрема повені в Китаї та Індії, завдали збитків на понад 40 млрд доларів. У США урагани та пожежі спричинили рекордні фінансові втрати на суму близько 60 млрд доларів. Повені і пожежі мають місце і в Україні, зокрема щороку фіксують від 36000 до 56000 пожеж. Тим часом найбільше від стихійних лих постраждали країни Азії, де через незвично дощовий сезон почалися повені. В Індії вони призвели до загибелі понад 2 тисяч людей, мільйони залишилися без домівок. Збитки оцінюються у 10 мільярдів доларів. У Китаї повені були ще більш руйнівними та завдали країні збитків на суму 32 мільярди доларів лише у період з червня по жовтень цього року.
Циклон “Амфан”, що кілька днів вирував у Бенгальській затоці, за кілька днів завдав збитків на суму понад 13 мільярдів доларів.
В Африці нашестя сарани знищило врожай на суму 8,5 мільярдів доларів. За словами спеціалістів ООН, таку активність шкідників спричинили сильні дощі.
Європою прокотився шторм «Кіара», під час якого загинули 14 людей, а загальні збитки оцінюють у 2,7 мільярда доларів. При цьому, як зазначили автори дослідження, ця кількість може бути заниженою, оскільки враховують тільки збитки, завдані застрахованим об’єктам.
Учені Метеорологічного бюро Великої Британії прогнозували, що в 2021 році у всьому світі почнеться похолодання, утім, незважаючи на це, цей рік залишиться одним з шести найтепліших років. Підтвердженням цьому є пожежі з тих чи інших причин, які  в 2021 році охопили майже цілий світ.
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерреш заявив, що через глобальні кліматичні зміни XXI століття може виявитись останнім в історії людства.
Йдеться про те, що земна цивілізація прямує до самознищення, хоча  сучасні комунікаційні засоби дають можливість здійснювати координацію розвитку планетарних процесів у цій специфічній царині. Створення резервних (катастрофічних) фондів (міжнародних формувань швидкого реагування) можуть пом’якшити або навіть попередити стихійні явища, стабілізувати гермінативний розвиток суспільств і цивілізації загалом. Посилення міжнародної відповідальності за скоєні злочини може застерегти від необачних кроків терористів, сепаратистів, провокаторів, диверсантів і т.п., адже в багатьох випадках пожежі, землетруси і повені  виникають внаслідок випробовування експериментальних кліматичних та інших видів зброї. Тим часом міжнародні інституції (ООН, Рада безпеки, інші міжнародні безпекові структури) у цих сферах настільки малоефективні, що їх можна назвати бездіяльними.
Літературний відступ
Колись почув (та описав) такий жарт.  Зустрічаються  на Небесах, в Господа Бога, представники позаземних цивілізацій. В очікуванні зустрічі з Всевишнім ведуть між собою розмову. Один каже:
– У мене на Землі завелися люди.
– Ну і що? –  запитує співрозмовник.
– Та Бога вони не бояться, руйнують усе і, як безумці, себе не шкодують.
– Так знищити їх потрібно!
– Намагався. Змивав водою, палив вогнем – не допомагає. Люди придумали на свою голову коронавірус, самі ж з ним і борються.
– Може, астероїд  скерувати?
– І це робив, а вони знову відроджуються через тисячоліття.
– Що ж, тоді, може,  кинути їх напризволяще з розрахунком, що самі себе знищать.
– Воно так. Але вони не тільки себе, а і всю прекрасну планету – Боже творіння – погублять…
Справді, сьогодні засоби масової інформації заполонили повідомлення про чисельні пожежі у всіх частинах земної кулі. Завдано великої шкоди населенню, є людські жертви, втрачено значні ресурси, та найбільше страждає природа.
Найстрашніше, що  у яскравих вогнищах згорає кисень, завдяки якому можливе життя.
Довідково
Відкрив кисень у 1773 році шведський хімік К. В. Шеєле. Особливе значення в історії відкриття кисню мають праці А. Лавуазьє. Він встановив, що кисень — складова частина повітря, створив кисневу теорію горіння (за 200 років вона не тільки не була спростована, а й отримала безліч підтверджень.
У 1898 р. англійський учений Томпсон, лорд Кельвін, твердив, що людству загрожує задуха, оскільки в повітря виділяється величезна кількість вуглекислого газу не тільки внаслідок дихання живих істот, а й від промислових підприємств. Це ствердження спростував К. А. Тимірязєв. Він запевняв, що людству не дадуть загинути зелені рослини. Тим часом  учений не врахував розмахів розвитку науково-технічного прогресу, який буквально пожирає кисень. До того ж не міг передбачити великих за обсягом і руйнуваннями пожеж, які знищують  ліси – джерело відтворення кисню, і траву, яка поглинає вуглекислий газ.
Екологи б’ють на сполох: атмосфера Землі перенасичена вуглекислим газом, що створює парниковий ефект. Тож цілком можлива глобальна катастрофічна кризово-киснева ситуація.
Як відомо, кисень, крім формування повітря, має надзвичайно широке застосування у різних сферах суспільного життя, що зумовлює поглиблення його дефіциту. Наведемо кілька прикладів.
Теплові та електричні станції, які працюють на нафті, природному газі або вугіллі, для спалювання палива використовують кисень. Без нього всі виробничі промислові заводи не зможуть працювати.
Хімічна та металургійна промисловість витрачає його в процесі отримання сталі з металобрухту і чавуну.
Вирощування риби в ставкових господарствах потребує насичення води киснем). Киснем знезаражують сховища і виробничі приміщення.
Широке застосування кисню має місце в медицині: використовується для підтримки життєдіяльності людей, які страждають на утруднене дихання, і для лікування деяких недуг.
Кисень використовують в скловарних печах як компонент, що поліпшує горіння в них. Завдяки кисню промисловість зменшує викиди оксидів азоту до рівня безпечного для життя.
У будівництві та машинобудуванні його застосовують для різання і зварювання металів в умовах високих температур.
Цей елемент необхідний для целюлозно-паперової промисловості, зокрема для відбілювання паперу.
Варто дослідити дисбаланс можливостей природного відтворення кисню та його вигоряння від пожеж та для вироблення запобіжних заходів.
Вітчизняна сучасна наука має забезпечити об’єктивне і справедливе дослідження причин виникнення пожеж. Держава зобов’язана посилити відповідальність за диверсійні акти, запропонувати ефективні засоби боротьби з пожежами і т.д.
Світ має зрозуміти можливі наслідки стихійних лих у цій сфері. Адже природні ресурси є загальнопланетарним надбанням і їх використання має відбуватися під міждержавним контролем.
Богдан АНДРУШКІВ,
член Національної спілки письменників України, д.е.н., професор ТНТУ ім. Івана Пулюя, заслужений діяч науки і техніки України