Зізнання в коханні

2113Коли  найкраща подруга Дарина почула, що Леся  виходить заміж за розлученого, то аж «присіла» від здивування:

– Ну ти даєш, ну ти й вляпалась!

Так само зреагували й батьки, які жили на Полтавщині. «Додому можеш не приїздити!» – категорично у листі заявив батько. У нього просто в голові не вкладалося: його успішна доця, яка скрізь була першою, і яка подавала великі надії на майбутнє, виходить заміж за розлученого!

Познайомилася Леся зі своїм майбутнім чоловіком після розподілу в університеті. Вона отримала направлення на північ України, в зрусифіковані Суми. Бібліотечна робота її відразу захопила, вона швидко «зрослася» з колективом. А одного разу (було це на профспілкових зборах) вони зустрілися поглядами з Антоном. І все. Леся просто розчинилася і потонула в його очах. Серце при тому так дивно стрепенулося. Леся запам’ятала той трепетний порух назавжди. Вона ще довго згадуватиме той погляд, ті очі, і той найсокровенніший порух, сповнений вічної таїни, навіть після прожитих спільних з Антоном уже двадцяти років.

Про їхнє життя можна було б написати добрячий роман, перед яким всілякі мильні бразильські серіали просто відпочивають. Але ж ніхто не повірить, скажуть, що то вигадки і фантазії автора.

Колишня дружина Антона була циганської крові, тільки про це ніхто навіть не здогадувався. Від Антона та його родини  інформація про прямих родичів циган приховувалась у свій час якнайретельніше. Дивувало всіх інше: вона ніколи ніде не працювала, не хотіла мати дітей. Казала, що треба жити тільки для себе. Антон вмовив її одного разу не робити аборт, а народити дитя. Можна собі уявити, як майбутня мати виношувала ту дитину: вона постійно впадала в лють і все поривалась бігти до лікаря. Антон падав тоді на коліна і вмовляв не робити цього. Відповідно, народити сама не змогла – дитину витягали щипцями. А коли приїхали з пологового будинку, то Олександра кинула пакунок з новонародженою донечкою на ліжко і крикнула: «Ти хотів, от і бався тепер з нею!» Життя відтоді перетворилось на справжнісіньке пекло. Зрозуміло, що грудного молока у новоспеченої матусі не могло бути, бо вона не хотіла народження своєї дитини від самого початку. Отож Антон кинувся поверхом нижче до сусідки Лариси, яка мала піврічну дитину. Лариса показала, як готувати дитячу суміш і пішла з Антоном, щоб навчити його перепеленати дитину. Тільки вона взялась за пелюшки, як на порозі постала розлючена Олександра.

–Ага! – роздратовано мовила вона. – Не встигла я відійти на п’ять хвилин, як ти вже привів додому шльондру. Геть з мого дому!

Рожева пляшечка з розфарбованою полуничкою полетіла прямісінько в Ларису. Та ледве встигла відскочити вбік. Але настільну лампу це не врятувало – вона розлетілась від сильного удару на безліч осколків…

Життя для Антона  втратило будь-який сенс, але донька… Непомітно для себе Антон перетворився на няньку. Олександра відмовлялась від хатньої роботи, не виходила на кухню. Пов’язавши голову хусткою, казала, що в неї болить голова. Антон готував їсти, біг на роботу, дорогою завозив маля у дитсадок. Як тільки він зачиняв за собою двері, дружина хапалась за книжку, перечитувала модні журнали, просто спала, годинами пліткувала по телефону. Так тривало, доки мала не пішла до першого класу. Одного разу Антон не витримав. Після чергової сварки зібрав всі речі Олександри і… завіз її з дитиною до батьків у село. Але через кілька днів стара мати «прилетіла» до зятя. Гепнулась перед ним на коліна і стала благати, щоб забрав їх. Антон погодився. Олександра кілька тижнів намагалась бути інакшою, але згодом все знову закрутилось так само, як було раніше. А ще ця жінка невпинно пильнувала за Антоном. Безпідставні ревнощі ніби підштовхнули чоловіка. І він подумав: «А чому б і ні…» Так він зустрівся зі своєю справжньою половинкою – Лесею…

Валентина СЕМЕНЯК

(Продовження читайте у наступному номері «Гніздечка»)

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*