Він жив для України…

5 червня минули п’ятнадцяті роковини з часу смерті  Ігоря Ґерети – людини-велета, як його називають тернополяни, українця з власним, відмінним від інших баченням України, яка має берегти пам’ять про своїх видатних синів і доньок, героїв, дбати  про національне виховання молоді.

З минулого року у Тернополі діє читальня та музей-криївка Ігоря Ґерети. Завдяки його соратникові Павлу Костіву  збережено бібліотеку пана Ігоря, що налічує  понад 10 тисяч  примірників книг, журналів.

А  величний силует археолога, мистецтвознавця, історика, поета, викладача, громадсько-політичного діяча Ігоря Петровича Ґерети впевнено крокує Україною, Тернополем, вулицею Валова…

Працюючи на посаді наукового працівника Тернопільського обласного краєзнавчого музею, Ігор Ґерета став засновником і автором експозицій: музею-садиби Соломії Крушельницької у селі Біла Тернопільського району, картинної галереї Тернопільського обласного краєзнавчого музею, музею обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка, музею-садиби Леся Курбаса в Старому Скалаті Підволочиського району, історико-меморіального музею політв’язнів, мистецького музею приватних збірок (сучасного українського мистецтва) на вулиці Медовій у Тернополі, музею-садиби Патріарха Йосипа Сліпого в с. Заздрість Теребовлянського району. Він також був співавтором експозиції етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у с. Велеснів Монастириського району.

Ігор Герета народився у Скоморохах Тернопільського району 25 вересня 1938 року, помер 5 червня 2002 року, похований у Великій Березовиці Тернопільського району. Закінчив Чернівецький держуніверситет, працював на різних посадах в обласному краєзнавчому музеї.

Був заслуженим діячем мистецтв України, членом проводу обласної організації НРУ, депутатом обласної ради чотирьох скликань, членом її президії, головою постійної комісії з питань духовності, культури, свободи слова та інформації. А ще – організатором і директором Інституту національного відродження України, що нині носить його ім’я.

За протирадянську діяльність І.Ґерету в 1966 р. засуджено до п’яти років позбавлення волі (умовно).

Ігор Петрович написав понад 120 розвідок і статей у енциклопедіях, збірниках та періодичних виданнях як України, так і Канади, Польщі, Росії, Сербії, Словаччини. Він — видавець більше 30 книжок Інституту національного відродження України, а також співавтор трьох академічних досліджень про археологічні пам’ятки,  нарисів про Теребовлю, Бережани, Чортків, а також про художників І. Хворостецького, І. Марчука,  Я. Омеляна, про музеї Соломії Крушельницької і Тернопільську картинну галерею, музей Володимира Гнатюка (у співавторстві з Остапом Черемшинським).

У 1990 р. розпочав створення першого археологічного музею-парку в с. Чернелів-Руський Тернопільського району. Як археолог відкрив близько ста та досліджував майже двадцять пам’яток старожитностей України, зокрема могильник Черняхівської культури (III — IV ст. н. е.) у Чернелеві-Руському.

Галина ВАНДЗЕЛЯК

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*