«Українська родина»: вишиванки для військових

У невеличкому дуже затишному приміщенні зібралось чимало вродливих жіночок. Усі – у барвистих українських вишиванках. Кожна метушилася біля святкового столу. Помітно хвилювалася господиня заходу – голова благодійної організації «Українська родина» Ірина Найдух. Адже у цей особливий день, День матері, в її офіс мали завітати гості.
До цього дня Ірина Михайлівна і її помічниці готувалися давно. Ще кілька місяців тому поставили собі за мету – передати на схід вишиванки. Для цього, завдяки благодійникам, закупили полотно, нитки, і ці тендітні жіночки ночами вишивали. Дуже старалися, вкладали у кожен візерунок часточку своєї душі. Розуміють, що там, в самому осередку воєнних дій, людям живеться дуже непросто. Розуміють людське горе, бо в кожної із них доля теж дуже непроста.  Хтось є матір’ю- одиначкою, від когось відвернулися рідні і вигнали з малюками  на вулицю, а є й такі, в кого чоловіки пішли з життя, тож тепер весь тягар змушені тягнути на своїх тендітних плечах.
«Жіночки, ану усміхніться. Як би там не було, ми разом. А найголовніше – з нам Бог. Ми – велика українська родина!» – підбадьорювала їх Ірина Михайлівна. Вона особисто знає долю кожної. І у важку хвилину завжди допомагає їм, підтримує.
Коли святковий стіл був готовий, на порозі з’явилися перші гості – представники 66-го мобільного військового госпіталю, що перебуває на сході з 2014 року. Саме їм жінки з «Української родини» вручили 23 вишиті сорочки. Частину вишиванок передадуть в дитячий сиротинець «Отчий дім», інші – медичним сестричкам, котрі щоденно рятують військових, надають пораненим першу медичну допомогу, витягують на плечах з окопів.
«Дуже дякуємо вам за ці вишиванки, вони стануть оберегом а також символом любові, опіки для сиріток у Волновасі, де розташований дитячий будинок «Отчий дім». Повірте, ви зробили велику справу. Ми з вдячністю приймаємо цей дарунок і вже скоро повеземо його на схід», – сказав Іван Миколайович Держило.
Не встигли посадити за стіл цих гостей, як на порозі уже вітають Ірину Михайлівну наступні. Це – меценати з Канади, на яких «Українська родина» чекала із нетерпінням, – Мирон Сенкулей з дружиною Елейн з міста Калгарі та представник благодійної організації «Медичне милосердя Канади». Ірина Михайлівна вручила дорогим гостям коровай і запросила до столу.
А далі пішла щира розмова. Кожен ділився своєю долею, радощами і печалями. Обіцяли допомагати одне одному, підтримувати у важку хвилину.
Зоряна ДЕРКАЧ