УЧІТЕСЯ, БРАТИ МОЇ, ДУМАЙТЕ, ЧИТАЙТЕ

14004З 1 липня у  приміщенні держархіву області діє виставка «Учітеся, брати мої, думайте, читайте…», присвячена 140-ій річниці створення Тернопільської філії товариства «Просвіта».

Виставку відкрив директор архіву, кандидат історичних наук Федір Полянський словами: «Товариство «Просвіта» стало осердям українства, яке завжди стояло на позиції, що ми – окрема нація і від Російської імперії, і від Польщі. Вони робили все, щоб підняти культурний рівень населення, особливо  сільського».

На відкритті виступили секретар Тернопільської міської ради Віктор Шумада та доктор історичних наук, професор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Іван Зуляк. З документальним наповненням виставки присутніх ознайомила начальник відділу інформації та використання документів держархіву області Стефанія Коваль.

В експозиції представлені документи із фондів, що розповідають про діяльність однієї з найдавніших культурно-просвітницьких організацій на Тернопільщині.

Перший статут українського товариства «Просвіта» у Львові був затверджений 2 вересня 1868 року. Товариство стало наступником науково-освітнього  товариства «Галицько-Руська Матиця». До товариства мали  право вступати лише багаті люди, що могли працювати і своїми пожертвами сприяти виданню книжок. Ідейними натхненниками створення товариства стали о. Степан Качала, Анатоль Вахнянин, Корнило  Сушкевич, Омелян Партиць, Андрій Січинський.

Тільки у третій редакції статуту, яка була затверджена в 1877 році, селяни отримали право ставати членами товариства. В п’ятій редакції статуту діяльність «Просвіти» визначена «як просвіта і піднесення культури і добробуту українського народу у всіх верствах і напрямках життя». Це передбачало створення народного театру, організацію народних свят, заснування та утримання книгарень, музеїв, друкарень, створення та ведення шкіл, різних курсів, зразкових господарств .

На Тернопільщині розбудова товариства «Просвіта» розпочалася 29 вересня 1875 року, коли в залі магістрату відбулися установчі збори, на яких були присутні 50 осіб. Головою виділу був обраний Володимир Лучаківський, секретарем Олександр Барвінський. Однак офіційно філія працювати не змогла. Галицьке намісництво не затвердило статут. 29 червня 1876 року члени товариства зібралися на другі збори, ухвалили нову редакцію статуту і розпорядженням Галицького намісництва від 25 серпня діяльність філії «Просвіти» у Тернополі була дозволена.

Перша читальна «Просвіти» на Тернопільщині була створена в с. Денисів Козівського району в 1874 році. Щоб сприяти приєднанню читалень до товариства їх нагороджували книжками.

Одним із найдавніших документів, який засвідчує створення читалень «Просвіти» на Тернопільщині, є статут читальні «Просвіти» у с. Біла Тернопільського повіту, затверджений  7 квітня 1884 року. Велику роль у створенні читальні в селі  зробив парох села Амвросій Крушельницький, батько нашої славетної співачки Соломії Крушельницької.

Розбудова товариства та створення нових читалень «Просвіти» в повоєнні роки була дуже інтенсивною, що свідчило про велике духовне піднесення народу і бажання мати свою державу.

На виставці широко представлені документи, які висвітлюють просвітницьку та культурну роботу, яку проводила «Просвіта», а саме: проведення концертів, дитячих свят, Свята матері, вшанування пам’яті Тараса Шевченка, Івана Франка, ювілейних дат з нагоди створення товариства.

Роль «Просвіти» у вихованні українців в патріотичному дусі, у боротьбі з неграмотністю та економічним піднесенням народу була великою, тому діяльність цього товариства заслуговує на увагу і пошану.

Стефанія КОВАЛЬ, начальник відділу інформації та використання документів облдержархіву                                        

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*