Судову реформу почали зверху

Ось уже вісім місяців триває конкурсний відбір суддів до Верховного Суду України. Обіцяють, що незабаром суддів таки оберуть. Далі буде відбір до судів першої та апеляційної інстанцій.

У рамках семінару з питань судової реформи, який для регіональних журналістів провели Національна спілка журналістів України та Рада суддів України, відбувся прес-брифінг голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергія Козьякова. Він повідомив, що у фінальний етап відбору на посади суддів нового Верховного Суду України  потрапили 73 відсотки суддів за спеціальністю і майже третина – представники інших професій, зокрема адвокатів, науковців. У гендерному вимірі – це 143 жінки та 239 чоловіків.

Загалом на 120 вакантних посад подали заяви 1436 осіб. На першому етапі конкурсу – тестуванні – брали участь 613 кандидатів, 520 з них пройшли і виконували тестове практичне завдання. Після цього деяка кількість також відсіялася.

«Як тільки ми створимо новий Верховний Суд України, буде ліквідовано Верховний Суд і вищі суди. Це унікальне для України явище. Раніше за відкритим конкурсом у Верховний Суд потрапити було неможливо”, – зазначив Сергій Козьяков.

Верховний Суд складатиметься з чотирьох касаційних судів: кримінального, цивільного, адміністративного та господарського, а також з великої палати Верховного Суду. Сила рішень Верховного Суду матиме прецедентний характер, тобто обов’язково враховуватиметься під час розгляду аналогічних спорів у судах нижчих інстанцій.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вважає суддівський конкурс дуже прозорим, адже тестування, опитування претендентів можна спостерігати через Інтернет в онлайн-режимі. Скажімо, під час аналогічних відборів в інших країнах демонстрували в онлайн-режимі лише фінальну частину.

Чому реформу почали зверху – з Верховного Суду? За словами Козьякова, раніше судову систему змінювали фрагментарно, але це нічого не дало. Починати потрібно зверху, щоби впливати на всю судову систему.

До речі, у рамках семінару регіональні журналісти відвідали приміщення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Тут продемонстрували зали, де претенденти беруть участь у конкурсних змаганнях, також томи досьє на претендентів (наприклад, матеріали адвокатів-претендентів, й справді, у декількох томах, бо у них підтвердження стажу роботи за кожен із десяти років, а це – судові рішення, угоди з клієнтами).

Було відзначено позитивну роль Громадської ради добропорядності, яка надала негативні висновки про невідповідність критеріям добропорядності і професійної етики 37 відсотків кандидатів на посади суддів.

У рамках семінару судді Людмила Волкова та Євген Мєзєнцев розповіли, яким буде судочинство в Україні. Однозначно, що будуватиметься на основі постулату про верховенство права, а не законності, як було раніше. Суддів обиратимуть не на п’ять років (як це було раніше – на перший термін, і політики могли ними маніпулювати), а до 65 років. Загалом суддівська система набуде елементів незалежності, що убезпечить від усіляких втручань. Тепер на розгляді парламенту – зміни до процесуальних законів, які покликані запустити судову реформу.

Цікаво, що Конституційний Суд набуде кардинально нових ознак. Якщо раніше із заявою про неконституційність закону могли звернутися тільки Верховний Суд, Кабінет Міністрів, Президент або 51 народний депутат, то незабаром зможе звернутися будь-який громадянин, а саме із конституційною скаргою, у якій проситиме перевірити на конституційність закон, за яким ухвалено остаточне судове рішення у його справі. Очевидно, що така можливість скоротить кількість заяв до Європейського суду з прав людини.

Ольга КУШНЕРИК

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*