С.БАРНА: «Люди повинні повірити у власну спроможність до серйозних позитивних змін…»

Кор.: Степане Степановичу, перша половина вересня була по-особливому насичена неординарними заходами в аграрному секторі економіки області, що відбувались за вашої безпосередньої участі. Це – і виїзне засідання в області комітету Верховної Ради України з питань АПК, і засідання колегії департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації, і презентація агрохолдингом «Мрія» досвіду щодо сприяння створенню у  громадах сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів… Чому така особлива увага до питань АПК?

 

С.Барна: Робота галузей сільгоспвиробництва та переробки сільгоспсировини з перших днів мого перебування на посаді голови обласної державної адміністрації була і залишається одним із найважливіших пріоритетів. По-перше, ми, влада, спільно з громадами і тим людським потенціалом, який ще не виїхав за кордон у пошуках кращої долі, зобов’язані відродити активне життя в наших селах, вдихнути туди нову потужну творчу енергетику, здатну побороти песимізм, зневіру, об’єднати людей праці довкола спільних справ, розвитку територій, продуктивних сил, які забезпечать людям добру працю і добрі заробітки, належні соціальні послуги, а дітям – радість дитинства і міцні основи для самореалізації. У цьому кредо усієї моєї політичної діяльності.

По-друге, до цього спонукає нас і державна політика, скерована на децентралізацію влади, сприяння розвитку місцевих територій, громад, започатковані урядом України освітня, медична реформи… Саме сільські території у зв’язку з цим мають вирішальну роль та значення.

Хочу зазначити, що впродовж вже цього року спільно з органами місцевого самоврядування нам вдалося чимало зробити на шляху реальних якісних соціальних змін: уперше за роки державності розпочато широкомасштабне дорожнє будівництво саме у сільській місцевості, а у 2018 році його обсяги зростуть у декілька разів і становитимуть у ціновому еквіваленті близько 500 мільйонів гривень!  Саме тут (у селі) будують та реконструюють сучасні лікарняні амбулаторії. Почали здійснювати обладнання сільських загальноосвітніх шкіл спеціальними лабораторіями з вивчення хімії, фізики, математики, інших природничих дисциплін. Триває реформування бібліотечної мережі, спрямоване на осучаснення надання послуг, насичення сільських бібліотек новою літературою найкращих вітчизняних та зарубіжних авторів…

І все ж таки, головною і найболючішою (до того ж задавненою) проблемою сільської місцевості є ринок праці. Він на багатьох сільських територіях продовжує бути обмеженим, а тут проживають 55% населення області і лише 30% із них так чи інакше зайняті у сільськогосподарському виробництві, хоча тут вже виробляється понад 30 відсотків валової продукції області, а валовий збір зернових цьогоріч становитиме 2,5 млн тонн при середній врожайності 53 центнера з гектара. Це один з найкращих показників у державі!

 

Кор.: Отож, невикористаний людський ресурс – великий. Яким чином його можна задіяти до зростання соціально–економічного потенціалу області і продуктивних сил у сільських територіях зокрема?

С.Барна: Нинішня структура аграрного сектора економіки, яка формувалася впродовж усіх років нашої державності, є незбалансованою. Концентрація сільськогосподарських земель в агрохолдингах та великотоварних підприємствах (37% усіх с/г земель області), які спеціалізуються на вирощуванні високорентабельних монокультур, суттєво звузила ринок праці на селі. Адже, як правило, тут використовується праця висококласних агрономів, менеджерів та механізаторів…

Виробництвом трудомісткої сільськогосподарської продукції, зокрема плодоовочевої, м’ясо-молочної, здебільшого займаються дрібні особисті селянські господарства та фермери, які користуються 39% с/г земель і виробляють 55% валової продукції сільського господарства області.

Ось чому маємо спільно з державою (урядом та парламентом), а також з місцевими громадами значно інтенсивніше вирішувати принаймні два питання: по-перше, продовжити реформи в аграрному секторі економіки, які  стимулювали б розвиток малих та середніх сільськогосподарських підприємств (уряд про це обіцяє подбати, зокрема, спрямувавши з Державного бюджету 2018 року один мільярд гривень на підтримку розвитку фермерства), а також усіх сільськогосподарських товаровиробників до ведення багатогалузевого сільськогосподарського виробництва, в тому числі трудомісткого, що значно розширить ринок праці на селі.

А по-друге, розбудовувати ринкову інфраструктуру в сільській місцевості, зокрема і шляхом створення та розвитку тут с/г обслуговуючих кооперативів, формування об’єднань дрібних товаровиробників та належної заготівельно-збутової мережі.

Кор.: Про важливість розвитку кооперативного руху на селі свідчить уже сам факт розгляду цього питання профільним комітетом Верховної Ради України.

С.Барна: Ініціювавши засідання такого поважного комітету парламенту України в нашій області, ми переслідували кілька цілей. Насамперед, окреслити причини, які стримують розвиток кооперативного руху на селі, серед яких – недостатня державна підтримка становлення та розвитку с/г обслуговуючих кооперативів.

З огляду на це, ми запропонували профільному комітету Верховної Ради України внести пропозиції Кабінету Міністрів України передбачити у Державному бюджеті України на 2018 рік кошти для створення  спеціального державного Фонду становлення та розвитку с/г кооперації, який надавав би допомогу новоствореним кооперативам в отриманні кредитів, у частковій сплаті платежів, забезпечував би гарантії їх повернення.

Враховуючи колосальний потенціал сільськогосподарської кооперації, ми запропонували також створити державний реєстр статистичних даних про розвиток с/г обслуговуючих кооперативів та їх внесок у національну економіку, що сприятиме розповсюдженню знань та досвіду організації цієї роботи.

Крім того, ми зафіксували вимоги с/г кооператорів щодо протидії на державному рівні неконтрольованій торгівлі перекупників та посередників на сільськогосподарському ринку і т. ін.

За останні два роки в нашій області розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів набирає темпів. Сьогодні їх нараховується 34, а це вже понад дві тисячі людей, об’єднаних спільною справою, і це вселяє оптимізм.

Розмовляв Володимир БАВОРІВСЬКИЙ

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*