За панування радянщини Тернопіль втратив своє історичне обличчя

30 років тому розпочала свою діяльність Тернопільська міська рада першого демократичного скликання. Тоді було обрано 127 депутатів, більшість із яких були патріотами, вони ухвалювали рішення, що мали винятково важливе значення для утвердження незалежності України. Їм була властива несхитність духу, рішучість, послідовність в ухваленні рішень. Депутатами стали люди, які з перших мітингів, «пересівши» в депутатські крісла міської ради, прагнули чесно творити новітню історію України.
Діяльність ради була помітною віхою в суспільно-політичному житті України, адже тоді на хвилі національно-демократичного відродження ухвалювали революційні рішення, які викликали резонанс по всій Україні. Рада ухвалила важливі рішення — «Декрет про владу», про українську національну символіку, про демонтаж символів радянського тоталітарного режиму, про повернення Тернополеві його історичного обличчя, «Універсал міської ради», який в умовах відсутності національного законодавчого поля визнавав правові засади міського самоврядування.
Назвавши вулиці на честь діячів української культури, історії, яких замовчували за радянщини, депутати змінили обличчя Тернополя. Перейменування частини вулиці Леніна на проспект Степана Бандери стало свідченням безкомпромісної позиції міської ради в боротьбі з тоді ще панівним комуністичним режимом.
Протягом 1990–1991 рр. було перейменовано 143 назви вулиць, майданів, парків, закладів та установ Тернополя, демонтовано пам’ятники та пам’ятні знаки, пов’язані з радянщиною, зокрема пам’ятник Леніну.
Рада рекомендувала відновити в школах та дошкільних закладах свято Св. Миколая та відмовитися від послуг дідів морозів і снігурок. З приводу цього у головній комуністичній газеті «Радянська Україна» з’явилася стаття, автор якої писав: «Знову ті депутати-екстремісти задумали щось відібрати у нас. Мало їм пам’ятника Леніну? На Діда Мороза та Снігуроньку наважилися посягнути». Також автор цієї статті констатував факт того, що відгуки про реформаторську діяльність Тернопільської міської ради розійшлись по всій Україні.
Актуальними були й інші рішення, що стосувалися політичної, економічної і господарської роботи міської ради. На жаль, під час проведення приватизації та в кадрових питаннях було допущено низку помилок.
Міська рада першого демократичного скликання працювала в умовах шаленого тиску з боку обкому комсомолу і міського комітету КПУ, що були центрами спротиву процесам національного відродження в нашому краї. Депутати міської ради першого демократичного скликання служили виборцям і пройшли свій шлях чесно. Ми не хочемо, щоб кремлівські ворожі сили мали можливість для реваншу та повернулися до влади, ліквідували здобутки нашої Української національної революції.
Ми не називали себе ні націоналістами, ні патріотами, ми любили Україну і працювали для неї, не боялися йти попереду, долаючи страх перед радянським режимом.
Депутати міської ради першого демскликання працювали в радах наступних скликань. Депутатами ради другого скликання були: Павло Сливка, Ярослава Бережнюк, Христина Чумак, Анатолій Кучеренко, Анатолій Альяний; третього скликання — Євген Бартків, Олег Климчук, Орест Скочний, Данило Чепіль; четвертого скликання — Ярослав Ворона, Олександр Романцов, Євген Бартків, Петро Ковч, Олег Климчук, Орест Скочний, Данило Чепіль; п’ятого скликання — Марія Баб’юк, Тарас Гребеняк, Петро Ковч, Орест Скочний; шостого скликання — Марія Баб’юк, Олег Климчук; сьомого скликання — Марія Баб’юк, Олег Климчук, Михайло Ібрагімов.
Працювали депутати і у структурах виконавчої влади. В 1998–2002 рр. заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів був Сергій Мамчур. У 2006–2010 рр. — Роман Легкий. Упродовж 2002–2006 рр. секретарем міської ради четвертого скликання був Євген Бартків, а членом виконкому міської ради — Ярослав Гап’юк.
Міським головою Тернополя в 1998–2002 рр. працював Анатолій Кучеренко, а перший демократично обраний міським головою В’ячеслав Негода з 20014 року працює першим заступником міністра регіонального розвитку і житлово-комунального господарства України.
На жаль, час бере своє, і вже 35 колишніх депутатів міської ради демократичного скликання полишили цей світ.
З погляду сьогодення діяльність цієї ради може викликати різні судження, однак аналіз віддалених у часі подій дає змогу оцінити їх об’єктивно.
Книжка «На вістрі боротьби за незалежність України» повертає до тих буремних літ, у ній описано події становлення Української держави в Тернополі, які подано у вигляді розповідей очевидців, спогадів, документів.
Люди середнього і старшого віку, читаючи її, повернуться у свою молодість — буремні дев’яності роки, а молодші читачі знайдуть багато корисного для себе, знайомлячись із гостросюжетними подіями 90-х років.
Павло СЛИВКА,
голова комісії з питань культури та національного відродження Тернопільської міської ради першого демократичного скликання