«Тернопільгаз» – у ювілейний час

Цьогоріч минає 70 років, як на Тернопілля прийшов голубий вогник. Урочини з цього приводу заплановані на п’ятницю, 16 листопада. А напередодні святкових заходів з журналістами поспілкувався багаторічний керівник «Тернопільгазу» Олег Караванський.
За його словами, зелене світло для газифікації нашого краю дала потужна на той час магістраль «Дашава-Київ», з якої у 1948 році розпочалася подача газу у житлові будинки та на промислові об’єкти області.
Саме тоді у Тернополі було змонтовано газопровід та запалено перший пальник у котельні електростанції на вул. І. Франка. Варто згадати й наступні цифри – якщо у 1958 р. у Тернополі було газифіковано 4 тисячі квартир,  то у 1988 р. –  290 тисяч, у 2018 р. – 333,7 тисяч.
Від магістральних мереж по районах області  прокладено 14 тис. 259 км розподільчих газопроводів. Газові господарства забезпечують безперебійне та безаварійне транспортування газу для всіх споживачів.
Нині в області природним газом користуються у 921 населеному пункті, рівень газифікації становить  84,7 відсотка. П’ять районів – Тернопільський, Лановецький,  Чортківський, Підволочиський,  Зборівський – газифіковані 100-відсотково.
На обслуговуванні у «Тернопільгазу» – понад 12 тисяч км стальних та поліетиленових газопроводів,  229 ГРП,  54 ГРС, 104 промислових підприємства.
З гордістю головний газовик області розповідав журналістам про те, як у 2008 р. у Скалаті було змонтовано газорозподільний пункт європейського типу, як у  2002  р. на Тернопіллі постала  на той час єдина в Україні сервісна станція з обслуговування апаратів для зварювання поліетиленових газопроводів, як прийшов голубий вогник у Скалу-Подільську, Почаїв, Зарваницю тощо.
Олег Іванович Караванський майже 50 років працює у «Тернопільгазі». Тут він пройшов шлях від слюсаря, майстра, інженера до генерального директора. І уже понад 30 років обіймає керівну посаду. Отож, знає усі проблеми галузі. З великою повагою ставиться до працівників, особливо до тих, стаж роботи яких в галузі становить 40-50 і більше років. Адже розуміє, якою відповідальною є робота у газовій службі. Саме вони, досвідчені працівники, є опорою та школою перейняття досвіду для молодих, вважає керівник.
За роки діяльності Олег Іванович отримав визнання і від своїх працівників, і від мешканців тих населених пунктів, куди прийшов газ, і від держави. Отримав звання заслуженого працівника промисловості України,  Подяку та Грамоту Кабінету Міністрів,  Президента України, Грамоту Верховної Ради, він повний кавалер, I, II та III ст. ордену «За заслуги». Нагороджений орденом Миколи Чудотворця та нагрудним знаком «Відмінник нафтогазової промисловості». Та найбільше, як сам каже, цінує звання «Людина року» і «Галицький рицар» – місцеві нагороди. Вважає, що вислів: «Там, де народився – там і згодився», є найактуальнішим для нього.
Він ходив до школи у Дичкові та Великих Бірках Тернопільського району, відтак, сільські проблеми знає достеменно. Щоб допомогти простому селянинові, хотів стати головою колгоспу, але працював на залізниці і, як усі молоді люди у той час, мріяв стати космонавтом. Але доля розпорядилася так, що став газовиком. І добрим газовиком.
Двоюрідний брат привів пана Олега до тодішнього керівника «Тернопільгазу» Віри Іванівни Безштанківської. Тоді й усвідомив головну тезу:  газ – то завжди дисципліна і велика відповідальність.
У день ювілею пригадує часи, коли куб газу коштував 4 -7 коп. Нині, каже, газова проблема перейшла у політичну, і це дуже небезпечно. Потерпають прості  споживачі, газ став дорогим задоволенням. Також проблемою є субсидійність, особливо для нашої області, де найбільше в Україні субсидіантів.
Олег Караванський каже, що «Тернопільгаз» – то його дім із 1254 працівниками. Особливим його болем, щоправда,  є те, що недавно втратив дружину – вірну його подругу і на роботі, і вдома. Але сподівається отримати моральну підтримку від сина та дочки, чотирьох онуків.
У день ювілею «Тернопільгазу»  Олег Іванович пам’ятає кожне село і як в нього приходив голубий вогник, пам’ятає про всі села, які ще не газифіковані. Найрезультативнішим, зазначає,  був 2005 рік. Тоді на Тернопіллі  газифікували 100 населених пунктів. А приходить газ у село – то свято, то історія…
 
Галина ВАНДЗЕЛЯК