Повідомити новину

Поширити:

Відділення світової лемківської діаспори імені Юліяна Тарновича створили у музейному комплексі “Лемківське село” під Монастириськами.

“Для нас це визначна подія, бо видатні лемки Максим Маслей (Канада) та Владек Максимович (США) передали свої мистецькі колекції нашому музею!“, – каже директорка музею Віра Дудар.

На подію завітало багато поціновувачів лемківської культурної спадщини. Ті, хто долучається до збереження лемківської історії та традицій, які є невід’ємною частиною культурного надбання усього українського народу. Особлива подяка тим, хто своїм доробком та талантом примножує надбання предків. Відкриття нового відділення музейного комплексу “Лемківська садиба” є свідченням такої праці.

Участь у відкритті нової експозиційної зали взяли тернопільські митці, члени лемківської спільноти, представники влади.

Першими експонатами новоствореного нового відділення світової лемківської діаспори імені Юліяна Тарновича, які вже зайняли особливе місце у фондовій збірці музею, стали розкішні картини відомих лемківських художників, унікальні предмети домашнього вжитку, автентичний одяг, передані музеєм лемківської спадщини імені Юліяна Тарновича (м. Торонто, Канада).

Загалом це 283 музейні предмети, серед яких, насамперед, картини самого Юліана Тарновича, а також – Омеляна Мазурика, Дмитра Солинка, Семена Мадзеляна, Петра Лопати та інших всесвітньо відомих митців лемківського походження.

Під час урочистостей лунали вітання від Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні Наталки Цмось, голови Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань Марка Гованського (США), голови Організації Оборони Лемківщини в США Андрія Хомика та багатьох інших.

Від імені керівництва та депутатського корпусу Тернопільської обласної ради з вітальними словами звернувся до присутніх депутат Тернопільської обласної ради,заслужений артист України Володимир Вермінський. Він розповів історію власної родини, зокрема про те, як дідуся з дружиною і трьома маленькими дітьми, серед яких був і батько Володимира Євгеновича, в 1946 році під час операції Вісла вивезли з теперішньої території Польщі с.Глинне, що неподалік Лесько, до Бучацького району в с.Дуліби. Їх везли в товарному вагоні 7 днів. Володимир Вермінський також висловив захоплення тою величезною роботою, яка передувала відкриттю нового музейного відділення, та побажав усій лемківській спільноті успіхів на ниві відродження і збереження лемківської культурної спадщини та захисту інтересів лемків.

«Невеликий, але дружній колектив закладу доклав чимало зусиль для того, щоб захід пройшов на високому рівні, і це дійсно вдалося. Радіємо, що фондову збірку музею поповнять також роботи відомого різьбяра Івана Максимовича, передані музею його сином, геніальним етнографом і мистецтвознавцем Ладиком Максимовичем, – зазначає директорка музею Віра Дудар. – Маємо велику надію, що все ж таки ми добудуємо нове приміщення музею і всі ці експонати займуть гідне місце в його експозиції».

Родзинками дійства були виступи заслуженого артиста України Дмитра Губ’яка та зразкового фольклорного дитячого ансамблю Монастириського ЦКД “Ґречні фраїрки”.

Музейний комплекс “Лемківське село міста Монастириська, де керівником Віра Дудар, відкрито 3 листопада 1996 р. при районному відділенні товариства «Лемківщина» , що діє з 1990р. Ініціатори відкриття музею — активісти товариства «Лемківщина» о. Анатолій Дуда, Михайло Громосяк, Стефанія Гурей, Орест Гойняк, Марія Микитин, Михайло Тиханський та інші. У 2001 р. музей отримав звання народного. Першим директором був М. Тиханський.

Музейний комплекс, який включає об’єкти під відкритим небом, є за своїм характером етнографічним. Його експозиція побудована за тематичним принципом, у яких знаходяться 8 експозиційних залів і 6 будиночків. Тут представлена матеріальна і духовна культура Лемківщини. Це єдиний музей в Україні, в якому зосереджено найбільшу збірку (понад 3 тис. предметів) пам’яток історії, мистецтва і побуту переселенців-лемків.

Щороку Монастириський музей відвідують тисячі гостей з України та зарубіжжя, поповнюють його фонди раритетними сімейними реліквіями.

Автор: Галина ВАНДЗЕЛЯК

Теги: лемки, лемківське село, діаспора