Реальний прожитковий мінімум в Україні втричі вищий, ніж 3 тисячі гривень, які вказані у держбюджеті — Підласа

У державному бюджеті України прожитковий мінімум становить 3 тисячі гривень на місяць, водночас Міністерство соціальної політики вважає реальним прожитковим мінімумом 9 тисяч гривень.

Про це повідомила голова бюджетного комітету Роксолана Підласа в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

Соціальні стандарти в проєкті бюджету на 2025 рік залишаються замороженими, оскільки їхнє підвищення потребує значного ресурсу, який є обмеженим, зокрема, підвищення мінімальної заробітної плати на 100 грн – до 8100 грн, коштувало б для бюджету 2025 року 5,3 млрд грн.

“За підрахунками Мінфіну, якщо цього року збільшити його (показник мінімальної заробітної плати – ІФ-У) на 100 грн, то видатки державного бюджету зростуть на 5,3 млрд грн. Тобто, якщо підвищити мінімальну заробітну плату, наприклад, на 1 тис. грн – до 9 тис. грн, то це буде більш ніж 50 млрд грн видатків бюджету”, – зазначила вона.

Розповідаючи про рівень прожиткового мінімуму, Підласа зазначила, що його неможливо довести до реального показника, оскільки до нього прив’язано багато виплат. Також, на думку голови комітету, від категорії “прожитковий мінімум” взагалі варто відмовитися під час розрахунків бюджету.

“Тому що це викликає дуже багато негативу до держави, коли ми нібито говоримо в офіційному документі, у державному бюджеті, що людина має бути в змозі прожити на 3 тис. грн, при цьому Міністерство соціальної політики на сусідній вулиці розраховує фактичний, реальний прожитковий мінімум приблизно на рівні 9 тис. грн”, – пояснила голова бюджетного комітету Ради.

На її думку, натомість варто встановити якусь базову розрахункову величину, до якої будуть підв’язані зарплати суддів, прокурорів, антикорупційних органів тощо.

Голова комітету ВР додала, що необхідність у перегляді соцстандартів виникне в разі перевищення закладеного прогнозу ВВП за перше півріччя наступного року. “Зараз прогноз 2,7% зростання реального ВВП на 2025 рік. Якщо ми за підсумками першого півріччя переглянемо макропрогноз і розумітимемо, що це більше, ніж 2,7%, то потрібно буде переглянути соцстандарти”, – зазначила вона.

Загалом Підласа констатувала, що соціальна сфера – єдина категорія видатків бюджету, в якій можна провести ефективну оптимізацію, зокрема за рахунок її ємності. “На жаль, для мене, мабуть, і для багатьох людей, бюджет балансували за рахунок соціалки, тому що за рахунок чогось іншого його балансувати неможливо. Наступні за видатками категорії – освіта і медицина, і кожен із цих бюджетів удвічі менший, ніж відведений на соціалку, там складно щось результативно оптимізувати”, – пояснила вона.

Голова комітету зазначила, що Міністерство соціальної політики постійно працює над верифікацією одержувачів соціальних виплат і підвищенням їхньої адресності, додавши, що щодо використання цих коштів є економія, яка й забезпечує простір для скорочення видатків. Підласа уточнила, що скорочення програм Мінсоцу жодним чином не позначиться на одержувачах допомоги: вона надходитиме їм і далі.

“Основний тягар зі скорочення взяв на себе Пенсійний фонд: ми скоротили видатки на нього у 2025 році на 34 млрд грн. Там є кілька причин. Я не впевнена, що це залишиться так у фінальній версії бюджету, тому що це, звичайно, точка напруження”, – акцентувала вона.