Про кожне село дбаємо, як мати про дітей

Олег Андрійович Кохман, який донедавна був сільським головою приміських Великих Гаїв, нині очолює  Великогаївську об’єднану територіальну громаду, що  об’єднує майже 12 тисяч жителів із прилеглих колишніх сільських рад Дичкова, Товстолуга, Грабівців, Козівки, Баворова і Скоморох. З ним і ведемо розмову про перші кроки
– У сільській раді я працюю уже десять років, тож  уся наша робота була добре відлагоджена. З бюджетом у нас також не було проблем, планомірно робили дороги, освітлення, підтримували соціальну сферу.
А нині почалася хвиля нового життя, адже, по суті,  у нас утворюється невеличкий райцентр. Тобто ми повинні надавати місцевому населенню всі послуги. Наприклад,  уже прийняли на свій баланс заклади культури та бібліотеки. Тепер нам передають школи і заклади первинної ланки охорони здоров’я. У Великих Гаях створюємо амбулаторію.
Не секрет, що все це для нас нове і на початках дається нелегко. Саме тому повноваження щодо навчальних закладів разом з відповідними коштами поки що делегували районному управлінню освіти. Після закінчення традиційного «останнього дзвоника» всі школи і майже 500 освітян переходять у повне відання нашої територіальної громади. Словом, роботи непочатий край, але, переконаний, все увійде в своє русло і ми з усім цим впораємося.
– Оптимізму, очевидно, додає й те, що необхідний досвід маєте змогу запозичати навіть за кордоном…
– Це правда. Днями я повернувся з Польщі, де знайомився з досвідом роботи тамтешніх територіальних громад. Туди у складі української делегації я, єдиний з Тернопільщини,  потрапив у рамках швейцарсько-американського проекту «Деско».
Спочатку ми мали корисні зустрічі у Варшаві, а згодом потрапили у сільську гміну, в якій також проживає 8 тисяч населення. Ми почерпнули багато чого цікавого у плані роботи самої гміни (сільради), як вони знаходять кошти на розвиток медицини і шкіл. А головне ми опанували особливості формування стратегії розвитку територіальної громади.
– Що конкретно ви почерпнули для себе?
– У Польщі адміністративно-територіальна реформа розпочалась ще з 1996 року, проходила ефективно, а під програми об’єднаних громад Європа їм суттєво  допомагала коштами. Після цього візиту я ще раз переконався, що всю реформу потрібно робити системно,  довести до пуття освітню сферу, а наступним кроком братися за медичні амбулаторії. Окремим блоком має бути турбота про інфраструктуру – дороги, освітлення, благоустрій населених пунктів.
До речі, ремонтом доріг ми уже активно займаємося. За погодженням з владою, Службою автомобільних доріг реалізуємо і співфінансуємо ремонт центральної дороги від Великих Гаїв до Козівки. Ямковий ремонт уже завершили у Великих Гаях, Товстолузі, Білоскірці і Грабівці (в останньому населеному пункті дороги майже не було). Ще у двох селах – Дичкові і Баворові готуємось відновити два кілометри шляху.
Цьогоріч маємо намір реалізувати ще 11 проектів на тринадцять мільйонів гривень. Їх, за попередньою експертизою профільних департаментів облдержадміністрації, вже подали у Фонд регіонального розвитку. Йдеться, передусім, про ремонти ФАПів, освітлення сільський вулиць і спорудження поліцейської станції у Товстолузі, і, завершення пожежної станції у Великих Гаях.
– Ви  справді багато робите і маєте амбітні плани. Звідки берете на все це кошти, адже сподіватись лише на фонди – справа не  вельми невдячна…
– Коли Великогаївська громада була сама, бюджет був уже відлагоджений, адже, не секрет, що наше село є одним з найбагатших у Тернопільському районі. Сьогодні на всі села грошей потрібно значно більше. Тож зустрічаємося з усіма фермерами та підприємцями і переконуємо їх, аби вони працювали прозоро та  наповнювали місцевий бюджет податками. Упродовж трьох місяців усі вони мають оформити договори оренди господарських дворів. Крім того, у скарбницю нашої громади держава повернула 60 відсотків податку з фізичних осіб. На освіту і медицину цьогоріч отримали 18 мільйонів субвенції. За нашими підрахунками, в медицині коштів вистачає, а ось в освіті справи гірші. Тільки в першому півріччі на утримання освітян ми додали 4 мільйони гривень з наших вільних залишків минулого року.
– Чим зумовлений такий фінансовий перекіс?
– Як відомо, нині чітко проявляється тенденція до закриття малокомплектних шкіл. За формулою, яку нам  пропонує держава, вона повністю фінансує Великогаївську школу, майже вписується у це фінансування Товстолузька, а на утримання усіх інших навчальних закладів наша громада має вже доплачувати. І в результаті, тільки за півроку це обійшлося нам у вже згадуваних 4 мільйони гривень. Але навіть при цьому ми не маємо наміру закривати жодну із шкіл. Більше того, у кожній із них ми запровадили безкоштовне харчування учнів перших-четвертих класів та дітям з неповних сімей і поліпшили харчування у дитсадках. Тепер у їх меню щодня є м’ясо і риба.
І все це нам під силу. При запланованому річному бюджеті у 30 мільйонів гривень на сьогодні виконуємо його на 148 процентів.
– Це справді похвально і повчально для інших громад. Але навіть у найкращих умовах може виникнути спокуса комусь дати більше, а когось обділити. Чи є той інструмент, бар’єр, який спонукатиме до соціальної справедливості у розподілі заробленого?
– У такому випадку кажуть, що в матері всі діти однакові. Я маю на увазі керівництво Великогаївської територіальної громади. А якщо офіційно, то відповідно до чинного законодавства до об’єднаної громади увійшло 26 депутатів. Від найбільшого села – Великі Гаї – обрано десять посланців, але якщо вони почнуть, образно кажучи, тягнути ковдру на себе, то 16 інших депутатів дуже швидко знайдуть між собою спільну мову і не дозволять це робити. Але все це теоретично. Насправді ж  ми об’єдналися для того, аби спільно працювати і разом дбати про благополуччя тепер уже єдиної громади.
    Розмовляв Богдан НОВОСЯДЛИЙ