На Тернопільщині під собором, яким користувалися московські попи, знайшли розграбовані поховання

На Тернопільщині під Свято-Миколаївським собором у Кременці знайшли розграбовані поховання заможних жителів 17-18 століття. Про це Суспільному розповів директор Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника Василь Ільчишин. Він припускає, що тут можуть бути поховані тисячі людей.

За його словами, собор був у користуванні представників московського патріархату майже 200 років, передали його заповіднику в листопаді минулого року.

“Тут ми бачимо жахливу сцену мародерства: гору одягу і розбиті труни. А позаду мене знаходиться ціле скупчення кісток із поховань. Тобто, тут зумисне їх діставали з гробів, витрушували кістки, одяг скидали на одну купу, інші речі на другу, спеціально для пошуку отих цінних предметів, які містилися у похованнях. З дитячих поховань навіть здерті натрунні хрести, які могли бути з дорогоцінних металів. Видно, що якісь поховання, які знаходились на поверхні ось цій — поруйновані. Крім того вони ще й вкопувались у підлогу для пошуку отих поховань давнішого часу. В підземеллях церкви хоронили найповажніших людей, прихожан храму, це були меценати, жертводавці, які давали кошти на розбудову храму”.

Василь Ільчишин каже, планує зафіксувати усі пошкодження та звернутися до поліції, бо вважає, що попередні власники порушили законодавство України.

“Є згадки, що в 90-х роках під час ремонтних робіт сюди вони потрапили, представники московського патріархату, але вони з’ясували, що це католицькі поховання і на тому справа була закрита. Але згідно законодавства українського, після виявлення ось таких кісток, якщо це не є кримінальною складовою, то викликається орган охорони культурної спадщини, археологів, які мають зробити своє заключення, що так, це є християнські поховання, їх треба дослідити, потім перепоховати. А що ми бачимо тут? Вони не зверталися в орган охорони культурної спадщини, просто виявили ці поховання”.

Допомагав із пошуками входу в крипти теперішній настоятель храму отець В’ячеслав Савельєв.

Він каже, найширший вентиляційний хід, через який можна дістатися в крипти, був замурований газоблоками та закритий монтажною піною.

“Дуже довго ми думали над цим питанням, Василь Ільчишин неодноразово звертався, щоб шукати десь вхід, бо десь він однозначно є, бо якщо глянути по периметру собору, якщо пройтися, то є дуже багато вентиляційних шахт, які однозначно говорять про те, що підвали там є. В кінцевому результаті ці останки треба буде перепоховати, звершити чин поховання, тому що померлі, їхні останки повинні бути поховані, віддані землі і спочивати з миром”.

Храм будував чернечий орден францисканців, розповідає докторка історичних наук Ірина Скакальська.

“Цей період є малодослідженим і от власне відкриття нової інформації, знайдення нових артефактів доповнить історію францисканського монастиря. Францисканці — це орден, який був заснований в Італії Франциском Ассізьким і він ще називався Орден Братів Менших. Є опис 1668 року і цей опис знаходиться зараз як рукопис в бібліотеці Вільнюського університету. І там є перелічені предмети, які знаходилися в костелі. А також мимоволі згадуються і ці крипти. У 1832 році цей костел був переданий православним після невдалого польського повстання російській православній церкві”.

Василь Ільчишин каже, тепер шукатимуть фінансування й археологів для дослідження знайденого та звернуться в поліцію.

Віктор ШЕПЕТА: «Військові кажуть, їм приємно, що громада оновлюється»