Ігор КОМЕНДАТ: «У Тернополі ми створюємо не команду, а франшизу»

Попередня кампанія стала для БК «Тернопіль» дебютною у Суперлізі. Втім, вже за перший рік виступів в еліті, команда зуміла себе проявити.
У минулому сезоні в регулярному чемпіонаті підопічні Дмитра Забірченка посіли 5 сходинку, здобувши 24 перемоги у 40 матчах. В ¼ фіналу плей-оф Тернопіль поступився майбутньому віце-чемпіону країни Запоріжжю.
Із якими завданнями Тернопіль підходить до кампанії 2021/2022, пресслужбі ФБУ розповів президент клубу Ігор Комендат.
– Ігоре Юлійовичу, як ви оціните дебютний сезон Тернополя у Суперлізі?
– Щоб повністю підбити підсумки минулої кампанії, я ще не передивився матчі чвертьфінальної серії плей-оф проти Запоріжжя, нервів не вистачило. Проте перечитав, що про нас писали перед початком та протягом сезону різні ЗМІ, багато у чому вони були праві.
Коронавірус, який нашкодив усім, зробив нам подарунок, адже Тернополю вдалося зібрати прекрасну команду. Я щиро дякую гравцям за попередній сезон. Для мене завжди було важливо, щоб баскетболісти отримували задоволення від того, що роблять, і вони отримували це задоволення. Звичайно, ніхто на початку сезону не думав, що ми будемо боротися за 4-5 місця. Однак апетит приходить під час їжі.
Щодо протистояння ¼ фіналу проти Запоріжжя, я впевнений, якби у нашому складі залишилися Керінгтон Ворд та Едріан Боуі, ми б дали запоріжцям гідний бій. Тобто, перевага б не була на їхньому боці із самого початку.
В цілому, сезоном я задоволений надзвичайно. Хоча ми припустилися великої кількості помилок. Правильно деякі ЗМІ тоді писали, що ми недосвідчені у клубному управлінні в технічних речах. Це навички, які не здобуваються за один день. Від першого дня існування клубу я казав, що ми створюємо не команду, ми створюємо франшизу. Зараз ще треба підтягнути певні речі.
– Які завдання стоять перед командою на цю кампанію?
– У цьому сезоні нам точно буде складніше, аніж у минулому, це пов’язано із низкою причин. У Тернополя буде право на помилку у першому колі, команда збиралася довго, запізно робилися певні речі. Український склад основи повністю нас залишив, я радий за них, хто поїхав додому, хто пішов на більшу зарплатню. Втім, не це важливо. Проблемою є те, що у нас не залишилося кістяка. Будемо ліпити його із того що є, в ході сезону роблячи хірургічні надрізи, якщо це буде потрібно.
Завдання №1 – доставляти клопоти командам з 2-4 місць. Сезон буде надзвичайно цікавим. До фаворитів, наразі, я б відніс лише два клуби – «Прометей» та «Будівельник». Стосовно 3-4 позицій, буде цікаво подивитися на боротьбу за ці місця.
– Які справи у команді із кадровою ситуацією, склад уже сформований, чи ще варто чекати підсилення?
– Перше коло чемпіонату має показати, чи потрібне нам підсилення. Тобто, нам треба подивитися на тих гравців, які приїхали, як вони покажуть себе. Є питання зараз і у мене, і у Дмитра Забірченка стосовно того, що відбувається, але на те ми і команда, щоб долати труднощі. На жаль, на цей момент ми собі не можемо дозволити зберігати кістяк колективу із сезону в сезон.
– Наскільки ви, як президент БК «Тернопіль», задоволені роботою головного тренера команди – Дмитра Забірченка?
– Якщо Забірченко продовжить зростати у тренерстві так, як він стартував, то єдине, про що говоритиме українська спільнота через кілька років, це – щоб його залишити у нашому чемпіонаті. Для мене великим показником є те, що за період коронавірусу коуч вивчив англійську і українську мови, щоб вільно спілкуватися з нашими та іноземними гравцями. Крім того, він багато навчався безпосередньо у тренерській роботі, не витрачав час даремно.
Не зважаючи на те, що у нас спільного з ним нічого немає, він уболіває за футбольний клуб «Шахтар», а я за «Динамо», в усьому іншому я йому абсолютно довіряю та поважаю Дмитра. Переконаний, що у нього все складеться у тренерській кар’єрі.
– У лютому 2020-го відбулося відкриття оновленої арени ФОК, на якій Тернопіль проводить домашні матчі. Чиїм коштом відбулася реконструкція та скільки витратив клуб?
– Наша робота полягала не у фінансовому плані, ми були координаторами. На реконструкцію арени, через Федерацію баскетболу і через Міністерство молоді та спорту, було спрямовано 5 мільйонів гривень. Ще 6 мільйонів надало місто. До ремонтних робіт клуб не був дотичний, лише до наповнення залу. Арена прекрасна, тут займаються дуже багато дітей у різних видах спорту. Це не дорогий проект, якби були воля і бажання, його можна було б зробити типовим і розповсюдити по всій Україні.