Медична реформа: хто і за що платитиме

Аби зрозуміти, що медицину в Україні треба докорінно змінити, Олександрові Ябчанці потрібно було вісім років пропрацювати педіатром. Дослідивши цю бюрократичну систему зсередини, лікар  вирішив, що просто піти й залишити цю сферу – мало. Потрібно її змінювати. Аби реформа не відбулася лише на папері і про неї дізналися всі,  Олександр Ябчанка разом із командою активістів Центру UA відправився у Всеукраїнський тур «ЗміниТи». Тернопіль став 57 містом у списку змін.
Відтак експерт з реформи системи охорони здоров`я – Олександр Ябчанка розповів про всі підводні камені в медичній реформі.
Ні порожнім лікарняним ліжкам
«Гроші за пацієнта» – основна ідея медичної реформи. Що це означає? Якщо сьогодні держава видає кошти за принципом «є лікарня – тримайте гроші», то в майбутньому їх виплачуватимуть за кожного пацієнта. Тобто, якщо до лікаря ніхто не ходить, то і заробляти він нічого не буде.
Але якщо прийде пацієнт, то держава видасть за нього  210 гривень на рік. МОЗ планує, що кожен лікар вестиме приблизно 2000 пацієнтів. За такої кількості клієнтів медик отримуватиме 420 тисяч гривень у рік (35 тисяч гривень у місяць).
Якщо у лікаря буде менше пацієнтів, то і його зарплата буде меншою.
Завантаження лікарів роботою – також обов’язковий аспект реформи. Фахівців, які не практикують, втрачають свої навички та кваліфікацію, небезпечно підпускати до хворих.
Пацієнт сам має право вибирати сімейного лікаря, який не має права відмовити. Його можна вибрати як серед працівників державних клінік, так і приватних, звісно, якщо останні погодяться на суму, яку пропонує держава. Весь цей процес контролюватиме окремий орган – Національна служба здоров’я України (НСЗУ).
Зрозуміло, що старшій людині потрібно лікуватися частіше, ніж молодому студенту, тому за літнього пацієнта виплачуватимуть більше.
Процедуру укладання договору між пацієнтом і лікарем  відтермінували у часі. Тобто підписувати таку угоду вже не потрібно до 1 липня. Причина – невирішені законодавчі питання.
Проте контракт із лікарем передбачає внесення в електронний реєстр паспортних даних і навіть номера ідентифікаційного коду. Це зроблено з метою позбутися серед пацієнтів «мертвих душ». Тобто, якщо заробітна плата лікаря безпосередньо залежить від кількості пацієнтів, то у цьому списку повинні бути лише реальні люди.
Інформація з електронного реєстру буде доступною лише для пацієнта і його сімейного лікаря. Інші медпрацівники матимуть обмежений доступ.
Що буде безкоштовним?
Медицина не буде повністю безкоштовною, проте це не означає, що вам не допоможуть в екстреній ситуації. Реформа ділить медичні послуги на три види: повністю безкоштовні, частково оплачувані державою (співоплата) і платні.
Послуги, повністю безкоштовні для пацієнта, називаються державним гарантованим пакетом. Він передбачає оплату державою 80% найпоширеніших звернень до лікаря: порятунок чи невідкладна допомога, первинна медична допомога, паліативна допомога. Під первинною медициною, зазвичай, мають на увазі профілактику, діагностику, лікування, реабілітацію, спостереження протягом вагітності.
Паліативна допомога спрямована на догляд і зниження болю при важких і смертельних захворюваннях. Для ветеранів АТО додатково оплачується лікування бойових поранень. Цей пакет будуть доповнювати і коригувати щороку спеціалісти НСЗУ і затверджуватиме Кабінет Міністрів.
Другий вид послуг частково оплачує держава, частково – пацієнт. Це можуть бути щомісячні виплати, зокрема страховка, або оплата за тарифом. Вартість послуг контролюватиме держава. Мета співоплати – розподіл відповідальності за здоров’я пацієнта.
Ветерани АТО не беруть участі в співоплаті – всі послуги із платного списку держава оплачує довічно.
До платних належать лише послуги естетичної медицини.
За що треба доплачувати?
Наприклад, пологи внесені і в гарантований пакет, і в  список співоплатних послуг. Це не означає, що породіллю змусять народжувати самостійно. Держава оплатить спостереження під час вагітності, роботу чергової бригади, яка прийматиме пологи, стандартну палату, необхідні ліки і, якщо є показання, кесарів розтин.
Але якщо пацієнтка захоче іншого лікаря, кращу палату і зробити кесарів розтин без медичних показань, то держава оплачує тільки частину витрат.
Чому закривають лікарні?
Верховна Рада чи Міністерство охорони здоров’я не мають повноважень закривати медичні заклади. Ці питання вирішують на місцях. Проте не можна заклад, де роблять 100 операцій на рік, називати лікарнею. Такі медустанови можуть бути перепрофільовані в хоспіси, будинки престарілих або інтернати для людей з особливими потребами. Відверто кажучи, такі лікарні і до цього переймали на себе функції вказаних закладів.
Лікувати по-новому
Згідно зі звітом Всесвітньої організації охорони здоров’я, тривалість життя українців одна з найнижчих в Європі. Якщо точніше, то ми живемо на 11 років менше ніж європейці. Україна посідає 104 місце серед 183 країн за тривалістю життя. Такі низькі показники збираються змінити за допомогою підвищення якості лікування та профілактики захворювань.
В українській медицині застосують міжнародну практику – європейські протоколи лікування. Розглянемо приклад, як у нас тепер лікують неускладнену негоспітальну пневмонію. Пацієнта кладуть до стаціонару на 12 днів. Там йому прописують безліч ліків: респіраторні і дезінтоксикаційні, цефалоспорин, фторхінолон, інгаляції з декасаном тощо.
Такого розмаїття не витримує печінка, і лікар змушений виписувати препарати для її підтримки. Додатково –  антигістамінні, протигрибкові, вітаміни та пробіотики, щоб не померти після такого лікування. Деякі медики досі рекомендують ставити банки та гірчичники. На все це, за середніми підрахунками, витрачається близько 4 тисяч гривень і 12 днів життя пацієнта.
А Всесвітня організації охорони здоров’я давно схвалила лікування цієї недуги амоксициліном та ібупрофеном (якщо є температура) амбулаторно. Вартість цих ліків – не більше 160 гривень, а на лікування витрачається 7 днів.
Профілактика
У реформі також йдеться про профілактику. Наприклад, сьогодні зареєстровано близько 12 мільйонів пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. У громадян України трапляється 40 тисяч інфарктів, 100 тисяч інсультів і 400 тисяч смертей від проблем з серцем на рік.
Проте саме у цьому випадку можна активно застосовувати профілактику замість використання дороговартісних крайніх заходів. Завдання медреформи – розробити систему профілактики.
Щоби попередити недугу, треба звернутися за консультацією до сімейного лікаря, який дасть необхідні рекомендації.
Коли реформа запрацює?
Верховна Рада 8 червня ухвалила в першому читанні законопроект №6327.
Але медична реформа потребує і внесення правок в держбюджет. Без відповідних змін неможливо буде спрямувати гроші на реформи.
Міністр охорони здоров’я України Уляна Супрун заявила, що якщо реформу не ухвалять тепер, то повернутися до неї можна буде тільки у 2019 році, після парламентських виборів.
Користувачі інтернету запустили флешмоб «Вимагаю медреформу», в якому вони діляться історіями свого невдалого лікування. Таким чином, люди сподіваються вплинути на ухвалення нових законів без зволікань.
Наталя ЛУКІВ