Про здорожчання проїзду у громадському транспорті, запровадження карток тернополянина не висловлювався хіба ледачий. Тернопіль колошматить від тих новвоведень: то валідатор «з’їсть» більше, ніж належиться, то пенсіонер, заскочений на тому, що має платити аж п’ять гривень у маршрутці, і картка тернополянина – не порятунок, мало не втрачає притомність, то водій визвіриться на пасажира, який вимагає «справжнього» квитка… Починаючи з другого січня, відколи вступили у дію нові правила оплати проїзду у громадському транспорті, Тернопіль не має спокою. Таке враження, що для усіх – водіїв та пасажирів – це стало несподіванкою. Начебто перед тим люди не вистоювали в чергах, щоб оформити картку тернополянина, начебто не попереджала міська рада про час «ікс»…
Коли водії маршруток збагнули, що «кіна не буде» – пасажири вимагають відвалідований квиток, а отже, готівка – «тю-тю», в обіг йдуть електронні гроші, бідаки тут же організувалися бастувати і не вийшли на роботу. І того дня Тернопіль ніби на світ народився – жодного корку навіть в годину «пік». Пасажири користувалися тролейбусами і зловтішалися – колапсу не сталося. Лише кілька маршруток курсувало містом, і, як згодом стало відомо, тих водіїв покарали, вибивши битами фари. Мовляв, шрейбрехери…
Тими буремними днями водії-маршрутники і пасажири розділилися відвертою «класовою» неприязню. Тернополяни у соціальних мережах просто таки вихлюпували емоції, переважно негативні, мовляв, нарешті водії перестануть набивати собі калитки і дивитися на людей, як на «чотири гривні» чи «п’ять гривень». Очевидно, така реакція має підстави. Бо ж маршрутний транспорт у Тернополі й справді, м’яко кажучи, некомфортний, водії просто торжествують, коли автобус вдається набити пасажирами по саму зав’язку. А ці важкі погляди у дзеркалі – водії пронизливо обводять очима салон, чи, бува, не прокрався «заєць». Словом, у тернополян накопичилося багато образ на жовтобокі та зеленобокі машини, якими, однак, доводиться користуватися.
Там, де воюють двоє, користає третій. Хто у виграші від цієї війни? Міська рада засудила протест водіїв, начебто стала на бік пасажирів. Але саме мерія ініціювала і втілювала проект запровадження карток тернополянина. Пенсіонерам і пільговикам роздали картки безкоштовно, решті люду довелося платити 57 гривень за шмат пластику. І вже зовсім по-ізуїтськи виглядало, коли з’ясувалося, що проїзний електронний квиток, яким проїзд оплачується по три гривні у тролейбусі і по чотири – у маршрутці (тобто у цьому він тотожний картці тернополянина) вартує 20 гривень. Виходить, міська рада пошила своїх мешканців у дурні…
Нововведення сприймають не інакше, як завуальоване здорожчання проїзду у громадському транспорті. Чи є підстави для такого непопулярного кроку? Звісно, транспортні чиновники скажуть: усе збиткове, здорожчання – вимушений крок. А чим наше місто таке особливе, що в оплаті проїзду маємо бути попереду усіх територіальних сусідів? У нас більші зарплати? Ні, найменші. У нас дуже велике місто з довжелезними за протяжністю маршрутами? Та, ні – місто доволі компактне. Чому я про це згадала? Всього півгодини знадобилося для того, щоб з’ясувати, яка вартість проїзду у громадському транспорті у сусідніх і трохи віддалених обласних центрах. Зателефонувала у редакції місцевих газет і запитала. Так от, у Чернівцях у маршрутках їздять за чотири гривні, у тролейбусах – за дві. У Рівному – за стільки ж. Причому у маршрутках передбачено безоплатний проїзд для чотирьох пільговиків (а не трьох, як у нас). У Луцьку – маршрутки теж чотири гривні, а тролейбуси – по дві. Школярі їздять у тролейбусах усього за гривню! У Львові з 18 грудня минулого року підняли проїзд у маршрутках до п’яти гривень. Але це Львів! Велике місто, високі зарплати! Проте тролейбуси і трамваї – по три гривні. В Івано-Франківську проїзд у маршрутці вартує чотири гривні, у тролейбусі – дві.
На такому тлі ну хіба не виглядає Файне місто жлобським?..
Ольга КУШНЕРИК
До речі…
Чи знаєте ви як вчинив міський голова Конотопа Артем Семеніхін, коли маршрутчики поставили йому умову: ціна за проїзд має вирости з 3 до 6 грн. А якщо він відмовиться підписати ці зміни, вони не будуть працювати. І дійсно, якогось дня вийшли на страйк та зупинили всі маршрутки. Що ж вчинив міський голова? Розірвав з ними угоди та оголосив: нові угоди будуть укладатися лише з перевізниками, які погодятся возити пасажирів за 2,5 грн. Наступного дня частина перевізників прийшла та погодилася, хоча до цього розповідали, що 3 грн. – не рентабельно, що пальне зросло в ціні тощо…