Прямий погляд, обвітрене обличчя, тверда осанка. Я уже навчилася розпізнавати тих, хто пройшов пекло війни, навіть якщо вони у цивільному. Ці люди якщо про щось запитують, то вимагають прямої відповіді, якщо розповідають, то годі сумніватися у їхніх словах. Вони спізнали стократ більше, ніж ті, хто не нюхав пороху війни. Коли до редакційного кабінету зайшов Микола Горбаль, то мимоволі подумала: він теж був на сході. Але… Виявилося, цей чоловік – колишній сільський голова Лідихова, що у Кременецькому районі, засуджений за хабар. Він вважає, що його засудили незаконно. Слово за словом і таки з’ясувалося: Микола Горбаль майже два роки був в АТО, командиром взводу, у підпорядкуванні мав 37 солдатів. Три місяці, 96 діб, на першій лінії. Отримав контузію, лікувався у львівському, харківському госпіталях. Я запитувала про АТО, а той врешті сказав: «Не змішуйте проблем, я не хочу спекулювати на тому, що є учасником бойових дій».
– Працюючи головою Лідихівської сільської ради, я намагався максимально чесно виконувати свої обов’язки, тому неодноразово відмовляв працівникам міліції в їх незаконних проханнях, пояснював, що усе вирішує сесія, а не я особисто. Відстоюючи інтереси громади, звертався до суду, і, як правило, рішення були на користь села. Припускаю, що не одному перейшов дорогу. Так, у селі створили кооператив і закупляли молоко у селян за набагато вищими цінами, ніж пропонували інші покупці. Дійшло до того, що наші молоковози їхали польовими дорогами, бо міліції наказали «Фас!» Невдоволеною була і місцева церква Московського патріархату, якій сільська рада відмовляла у видачі права власності на споруду храму.
Потім мене «замовили», використавши послуги «штатного провокатора» – тернопільського підприємця Р. (оскільки вину останнього не доведено у законному порядку, редакція не вказує прізвища – авт.). Цей чолов’яга гасав по усій області, виконуючи завдання міліції. Згодом дізнався, що я не перший, за кого взявся цей провокатор. Є десь десять вироків, де йдеться про хабарі, і свідком в усіх цих справах є цей підприємець. До Лідихова він прибув начебто, щоб відкрити пилораму. Кажуть, й в інших селах він з’являвся з такою ж пропозицією, а потім йшов у міліцію і заявляв про вимогу хабара.
У липні 2012 року мене притягнули до кримінальної відповідальності за одержання хабара у сумі 1500 доларів. Кримінальна справа повністю сфальшована, одні докази суперечать іншим, а Р. та працівники міліції давали завідомо неправдиві покази, а якщо просто: відверто брехали.
Ще до суду на мене чинили шалений психологічний тиск, щоб я визнав вину. Посадили у камеру напівголого – сорочку вилучили як речовий доказ (до речі, її досі не повернули), годували таким, що свиней господарі годують краще. І лише: «Визнай вину!» й погрози перевести у слідчий ізолятор, де мене «опустять». Навіть призначені адвокати нічим не допомагали, а просто радили визнати вину. Вдячний сестрі, яка найняла іншого адвоката, взяла кредит у банку і сплатила за мене заставу.
Винесений мені вирок Кременецького райсуду скасували в апеляційному суді області, справу відправили назад у Кременець. Судили по другому колу. У 2014 році райсуд визнав мене винним і призначив п’ять років позбавлення волі з випробувальним терміном на два роки. Після того я пішов в АТО. Коли дійшло до розгляду моєї апеляційної скарги, апеляційний суд області знехтував клопотанням мого адвоката відкласти розгляд через те, що я на військовій службі і не можу бути присутнім. Вирок Кременецького райсуду залишили в силі. Не допомогло і подання касаційної скарги – у Києві теж знехтували тим, що я з АТО не можу прибути, і тим позбавили мене права захищатися, – розповів Микола Горбаль.
Випробувальний термін минув у червні 2016-го, а отже, чоловіка уже звільнили від кримінальної відповідальності. Здавалося б, усе уже позаду, то чого він домагається? «Я хочу відновити своє чесне ім’я. Щоб мою справу переглянули і зробили висновок відповідно до закону», – відповів він.
Адвокат Сергій Турович в інтересах Миколи Горбаля звернувся із заявою до прокуратури про вчинення кримінального правопорушення з боку працівників відділу ВЗБЕЗ УМВСУ в області, а саме за фактом провокації хабара, також з боку підприємця Р. – за дачу завідомо неправдивих показань. Однак йому відмовили. Згодом він оскаржив бездіяльність прокуратури, і ухвалою Кременецького райсуду від 26 жовтня 2016 року зобов’язано керівника Кременецької місцевої прокуратури внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
За словами Сергія Туровича, підприємець Р. у якості свідка під присягою давав у суді неправдиві показання. Навіть той факт, що він заявив, ніби вперше познайомився з одним із оперуповноважених лиш тоді, коли прийшов до міліції писати заяву, спростовується кількома вироками в інших аналогічних справах, де міліціянт і підприємець були «нерозлучною парою» свідків. Адже завдяки «штатному провокатору» у 2012-у Тернопільщина опинилася у передовицях із викриття хабарництва. Адвокат наводить й інші, м’яко кажучи, «нестикування» у словах «бувалого свідка».
Редакції вдалося розшукати ще одного колишнього сільського голову, який втрапив на лаву підсудних зусиллями підприємця Р. Це Петро Горохівський – екс-голова Козівківської сільської ради, що у Козівському районі. За його словами, підприємець Р. прибув у село навесні 2012-го з такою ж метою – відкрити пилораму. Цей чоловік легко входив у довіру, уміло вводив в оману. Сесія сільської ради проголосувала за те, аби надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки – для оренди. До речі, це рішення досі не скасоване, але той горе-підприємець і не збирався щось робити – для нього було завданням підставити сільського голову під кримінал. І вдалося. Петро Горохівський каже: «Гроші підкинули – три тисячі доларів». Засудили його до п’яти років позбавлення волі, взяли під варту у залі суду. Три місяці – до часу апеляційного розгляду він пробув у Чортківському СІЗО. В апеляційній інстанції покарання змінили на «умовне». Петро Горохівський переконаний: його «замовили», і навіть здогадується, чим і кому не вгодив.
І в справі Горбаля, і в справі Горохівського не знайшло підтвердження вимагання хабара, йшлося про отримання. Без «бурхливої діяльності» підприємця Р. і без втручання з боку правоохоронних органів сільські голови не втрапили б у халепу.
Що буде далі? Микола Горбаль, власне, і звернувся до редакції, а також до громадської приймальні УГСПЛ, для того, аби створити публічний резонанс, бо, на його переконання, правоохоронна система так і не змінилася на краще. Адже ще 25 жовтня 2016-го суд зобов’язав прокуратуру провести досудове розслідування за фактом завідомо неправдивого повідомлення свідком-підприємцем Р., проте досі Кременецька місцева прокуратура нічого не зробила. За цих майже чотири місяці ані Миколу Горбаля, ані його адвоката, який звертався із заявою, не опитали.
«Схоже, що папку з постановою про відкриття кримінального провадження десь закинули під паперами і забули. Але я їм спуску не дам», – трохи суворо говорить Микола Горбаль. Його адвокат уже звертався зі скаргою до прокурора області Перча, нещодавно надійшла відповідь, що скаргу для реагування переслали у Кременець.
Ольга КУШНЕРИК