Що таке випробувальний термін і за що можуть звільнити з роботи: нові зміни в Трудовому кодексі

Верховна Рада днями скасувала випробувальний термін при влаштуванні на роботу матерів-одиначок з дитиною віком до 14 років, переселенців, і тих співробітників, які пройшли конкурс. “Сегодня.ua” з’ясувало, що змінилося в Кодексі законів про працю (КЗпП), і про які трудові права варто пам’ятати українцям.
Згідно зі ст. 26 КЗпП, випробувальний термін встановлюється за погодженням обох сторін – працівника і роботодавця. Це час, призначений для того, щоб визначити професійні навички працівника. Для робітників випробувальний термін не має перевищувати одного місяця, для інших – трьох місяців.
Після прийняття законопроекту №1639, випробувальний термін не повинні проходити:
– працівники віком до 18 років;
– працівники, які щойно закінчили навчальні заклади;
– працівники, звільнені з військової служби;
– інваліди;
– переможці конкурсу на посаду;
– вагітні жінки;
– матері-одиначки з дитиною віком до 14 років;
– переселенці;
– ті, хто виконує сезонні роботи.
Відповідно до закону, якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається прийнятим на роботу.
Безпідставно не прийняти на роботу українські підприємці не мають права. Крім того, відповідно до закону, забороняється будь-яке обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, віку, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, захворювання на ВІЛ/СНІД тощо.
Як пояснив юрист з трудового права Володимир Капустін, це означає, що роботодавець не має права звільнити або не взяти на роботу працівників через їх “особливості”.
Однак, як каже юрист, на практиці захистити свої права досить складно.
“Роботодавець ніколи не скаже, що він не взяв на роботу або звільнив людину через її сексуальну орієнтацію, або того, що він проросійськи або проукраїнськи налаштований. Довести це буде вкрай складно. При тому роботодавець ніколи не скаже, що він не взяв на роботу або звільнив людину через її сексуальну орієнтацію, або того, що він проросійськи або проукраїнськи налаштований. Довести це буде вкрай складно”, – вважає юрист.
Укладаючи трудовий договір, працівник має пред’явити паспорт, трудову книжку, військовий квиток або приписне свідоцтво (для чоловіків). В окремих випадках також можуть вимагати надання документів про стан здоров’я (якщо це потрібно для роботи) і документа про освіту.
“Працівника не може бути допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу”, – йдеться в КЗпП.
Забороняється вимагати від працівника: відомості про партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.
За що можуть звільнити з роботи:
– за угодою сторін;
– після закінчення терміну трудового контракту;
– призов на військову службу;
– розірвання трудового договору з ініціативи працівника;
– набрання чинності вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі;
– виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі;
– систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків;
– прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
– неявки на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах;
– появи на роботі в нетверезому стані;
– вчинення за місцем роботи розкрадання.
Нормальна тривалість робочого часу працівників, згідно із законами, не може перевищувати 40 годин на тиждень. Крім того, працівникам щодня надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Щорічна відпустка має тривати не менш як 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Крім того, жінкам з дітьми до півтора років надаються додаткові перерви (як мінімум кожні три години). Перерва має триває не менш як 30 хвилин. Також один з батьків має право піти у відпустку з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Як повідомляли Українські Новини, Кабінет Міністрів має намір розробити нову методику розрахунку мінімальної заробітної плати до кінця четвертого кварталу 2016 року.