«Лежу в клініці… За дверима поліцейський»

Коловорот подій навколо Ігоря Вардинця
Він зараз у німецькій клініці, постить у Фейсбуці свої фото, хвалить німецьких поліцейських і ганить українських. Між тим, головний лікар Тернопільської районної лікарні перебуває у міждержавному розшуку.
«Лежу в клініці Марієнхауз у місті Штудгарті, за дверима поліцейський, німецький, на відміну від наших валянків ввічливий і чутливий і… Ніяк не розуміючий як так швидко працює Українська кривоохорона??? Януковича не шукають, тобто в розшуку міжнародному нема, відмовили, людину яку знає весь світ… А якогось доктора якому спровокували справу оголосили у всесвітній розшук… Неможе мені нічого пояснити бо документи на англійській мові, і він вперше таке бачить що міжнародний злочинець по свому паспорту по своєму прізвищу, йде в лікарню в аеропорт і… Отримує черговий серцевий напад (передінфарктний стан)
Щастя що в Німеччині, щастя що серед справжніх людей європейців а не в тому пеклі які ви владо недолуга намагаєтесь назвати демократичною країною… Жодного телефона ні компютера не забрали, руки не викручували, кайданок не накладали … І один уявіть один і ще речі помагав нести…», – написав Ігор Вардинець. Подаємо його текст без правок. Очевидно, що лікар не лише неабиякий лихослов (про це «Свобода» детальніше писала раніше), а й не дружить із граматикою. Втім, для медика це не є казна-яка вада.
Цікаво інше: як підозрюваний у вимаганні неправомірної вигоди, якого пильно охороняли навіть у лікарняних стінах (де він був у ролі пацієнта), котрого наздоганяли і повертали, коли він на реанімобілі намагався виїхати з України, усе ж опинився у Німеччині?.. І, власне, чому оголосили у міждержавний розшук?
Начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції в області Сергій Крета на запитання редакції пояснив, що стосовно Ігоря Вардинця так і не було обрано запобіжного заходу. Усі судді, до яких потрапляло на розгляд подання правоохоронних органів про обрання Вардинцю запобіжного заходу, брали самовідвід. Відтак утворився своєрідний юридичний колапс, яким і скористався Ігор Вардинець, виїхавши десь три тижні тому до Німеччини. Знову ж таки, за словами Сергія Крети, минулого тижня Головне управління НП в області подало документи про оголошення Вардинця у міждержавний розшук, нині працюють над пакетом документів про екстрадицію.
«Оголошую вдруге голодування до часу спілкування з консулом і ваших відповідей на запити адвоката і скарг в прокуратуру…», – пише Ігор Вардинець. Далі – дошкульними і образливими висловами про тернопільську поліцію і прокурорів, як «мене сюди загнали, з рідної землі…»
Між тим, поки Вардинець у руках німецьких медиків, його справа посіяла чергову бурю. Як уже писала «Свобода», поліція в особі керівника Олександра Богомола виступила проти членства в атестаційній комісії громадського активіста Євгена Філя. При тому поліцейські використали інформацію, здобуту під час негласних слідчих дій. Коли прослуховували телефонні розмови Ігоря Вардинця, почули критичні і зневажливі відгуки про поліцію з уст Євгена Філя.  На запитання редакції Олександр Богомол розповів, що про цю розмову йому доповів слідчий. Також слідчий видав відповідну постанову про розголошення цих відомостей. Як акцентував Олександр Богомол, ці результати негласних слідчих дій легалізовані прокурором і є доказами у справі.
Як би там не було, розголошення прослуханих розмов стосовно особи, яка не є суб’єктом кримінального переслідування, викликало резонанс. Багато хто розцінює такий факт не лише як тиск на представників громадськості, а й початок тривожної тенденції, яку варто відразу ж спинити. Бо ж навіть поза канонами права зрозуміло, що використовувати результати негласних слідчих дій проти осіб, стосовно яких суд не давав згоди на ведення таких дій, є неприпустимим. А надто, якщо йдеться не про якусь злочинну діяльність, а про оціночні судження, за які не настає відповідальності навіть у порядку цивільного судочинства.
Знову ж таки побутує й інша думка: особа, яка необгрунтовано обзиває поліцію, і у той час буде брати участь у роботі атестаційної комісії, апріорі є упередженою.
Дотична до справи Вардинця й наступна подія. Минулого тижня активісти пікетували житловий будинок (як написали деякі електронні видання – маєток) заступника прокурора області Антюка. Останнього нещодавно слідчі НАБУ забрали до Києва за підозрою у неправомірній вигоді на суму 300 тисяч гривень. У Солом’янському суді столиці йому обрали запобіжний захід, нині він під домашнім арештом за місцем проживання. Спочатку високопоставлений арештант не виходив до пікетувальників, але, подумавши, що вони уже пішли, вийшов до воріт, бо ж там залишилися плакати і торбинка сухарів. Ось тут його і «підловили». Проте розмови не вийшло – Антюк лише промовив: «Час розставить усе на свої місця».
Власне, чому це дотично до справи Вардинця? Нагадаємо: візити столичних слідчих до Тернополя розпочалися з кримінальної справи, витоки якої лежать у стінах Тернопільської районної лікарні.
Ольга КУШНЕРИК